Лист 24

24

[Харків, місцевий; 20 — 23 грудня 1762 р.] / 601 /

О igitur miseros, о terque quaterque misellos!

Sidere qui prolem sub Pharaonis habent.

Tu si quos sentis in te Βαβυλω̃νος haberi,

Heus allide istos tempus in omne petrae!

Lucifer est σατανα̃ς, si affulget, credere noli;

Gramen nocturnum sole oriente cadit.

Sidere sub pravo quidquam generare caveto.

Ecce dies domini non procul! ecce probe est!

Carisstime] Michaël!

Nae mihi mea solitudo coelum aperuit. Injuncto pueris exercitio abii in museum, ubi ex occasione explicatae vocis τό ’αστρολόγος vides in quas cogitationes veni. Ex consideratione visibilis coeli, transii ad spiritalia. Pulchrum est illud, sed longe divinius hoc contemplari. Nunc mihi considera, utrum in coelo versantur (licet corpusculo in terra) hi, qui negotiis mortui vulgi tantopere ’εν τοι̃ς οθρανοι̃ς expatiantur. An non hoc forte sit cum Hieronymo mente paradisum deambulare? Sed nulla mihi tecum fabularum satietas. Hoc solum tnihi familiare exclamo: ’ω̃ σχολίον, ’ω̃ βιβλ̃ον.

Vale, о carissima anima! ac ad coelos illos eluctari niterel

Tuus σύμμαχος Gregorius. / 602 / 261

"Аще око твое лукаво" etc.

Sidere sub pravo, si sunt mala tempora lunae,

Nascier astrologi non bona cuncta ferunt.

Concubitum faciunt cum terra scilicet ’άστρα.

Γαι̃α μέν ’εστι γυνή, ουρανός ’εστιν ’ανήρ.

Nunc mihi terrenis omissis τ’άυλα specta

Ac ex visibili nosce metaphysica.

Scilicet et coelo rnentis sua sidera nostrae

Sunt, sunt luciferi, sol quoque luna quoque.

Si maia stella nitet, mala nascier omnia crede.

О gens infelix sidere nata sub hoc!

Audisne, о Michaël, quid dictant biblia sacra?

Inque utero gentes non capis esse duas?

О coelum egregium, quo splendet gloria Christi!

Stellaque, quae sanctis dux erat ante magis!

Tam tunc nascuntur pueri, sacrosancta propago,

Qui τόν γ’ καί Φαραω̃να movent.

О igitur miseros!

О нещасні, о тричі, чотири рази нещасні ті,

Чиє потомство народилося під зіркою Фараона!

А якщо почуваєш в собі будь-які вавілонські плоди,

Гей, розбивай їх у всякий час об каміння!

Люцифер — це сатана; якщо виблискує — не вір!

Нічна рослина в’яне зі сходом сонця.

Під нещасливою зорею хай ніщо не народжується.

Ось день господній вже недалеко, ось він вже близько.

Найдорожчий Михайле!

Воістину моя самотність відкрила мені небо. Задавши учням вправу, я пішов до музею, і ти бачиш, до яких думок я прийшов у зв’язку з поясненням слова астролог. Від думок про видиме небо я перейшов до питань духовних. Перше небо прекрасне, але більш гідне божественного споглядання друге. Тепер ти подумай, чи є на небі ті, хто (хоча тілом вони і на землі) ухиляються від справ мертвої черні для справ небесних. Хіба не чудово, як каже Ієронім, гуляти думками по раю? Але мені ніколи не буває нудно розмовляти з тобою. Одне тільки мені близьке, вигукну я: о школо, о книги!

Бувай здоров, найдорожча душе, і намагайся підноситися в ці небеса!

Твій союзник Григорій, 262

["Аше око твоє лукаво"] та ін.

Під нещасливою зорею, якщо часи місяця погані,

Як кажуть, астрологи, народжується не все добре.

Бо зорі паруються з землею:

Земля — жінка, небо — чоловік.

Знехтуй земним, дивись на нематеріальне,

З видимого пізнавай невидиме.

І в небі нашого розуму

Є свої зірки, зірниці, а також сонце і місяць.

Якщо світить погана зірка, то вір, що і народжується все погане.

О нещасний рід, що народився під таким сузір’ям!

Чуєш, Михайле, чого вчать священні книги?

І чи розумієш, що у лоні може бути двоє нащадків?

О чудове небо, на якому палає слава Христа,

І зоря, що вказувала шлях святим волхвам!

Бо тоді народжуються діти — оце священне плем’я,

Що хвилює Ірода і Фараона.

О нещасні!