6
[Харків, місцевий; серед. — друга половина вересня 1762 р.] / 931 /
Salve, vigor studiorum meorum Michaël mellitissime!
Remitto tibi tuos versus sacros, leviter immutatos non ad sententiam, sed ad vocem. Mihi quidem tua omnia sic placent, ut non mirum, sit, si hos versiculos aliquoties osculatus sum.
[Здрастуй, сило занять моїх, Михайле найсолодший!
Посилаю тобі назад твої священні вірші, злегка виправлені — не щодо змісту, а щодо розміру. Мені все твоє так подобається, тож не дивно, що ці вірші я кілька разів поцілував].
Спаси мя, господи! Яко
Преподобній оскудЂ.
Говорит ложная всякой
И нЂт истины нигдЂ.
Злость во всЂх живет сердцах,
Само тож и во устах 1.
Потреби ты устнЂ лстивы,
И язык велерЂчивый.
Кой так в себЂ размишляет:
Язик возвеличим свой.
От нас он; так рассуждает:
Кто господь нам и бог кой?
Но для бЂдствій нищих всЂх
И воздыханіа тЂх
Встану з сна, рече спаситель,
Буду ваш скор защититель.
Господне слово правдиво
Чистое как свЂтлой глаз
Или как сребро нелживо,
Очищенное седм раз.
Ты нас, боже, сохрани,
Во безконечніи дны
От такого рода лживых
И человЂк нечестивых. / 932 /
Vale, παρθενία του̃ Χριστου̃ διαδοχή, et sponsi tui s. hymnis 2 super omnia oblectare!
Tuus Gregorius 2. 228
[Прощай, непорочний послідовнику Христа, і більше всього втішайся священними гімнами на честь жениха свого!
Твій Григорій].
Відредаговано: 15.04.2020