Мила, моя Мар'яна!
Я так сумую за тобою! Просто дуже-дуже-дуже!
Ох! Без тебе так все пусто. Безглуздо ходити туди, де я міг бачити тебе щодня і це було для мене щастям. Справжнім щастям усього мого життя.
Лаю себе за те, що так жодного разу не змусив, не зміг подивитися тобі в очі та сказати: "Я тебе кохаю, мила моя, едина така на світі, люба, Мар'яночка!"
Неважливо, якби ти там не відреагувала. Зовсім абсолютно неважливо.
Я б хотів бачити тебе щодня, мила моя, улюблена, єдина, кохана, найрідніша і найпрекрасніша на світі, Мар'яночка.
Ніхто мені не подобається так, як ти. Я хотів би тебе тільки бачити, бути з тобою, гуляти, просто перебувати в одному з тобою приміщенні.
Це було щастя бачити тебе щодня. Знати що ти є.
Де ж ти? Що з тобою?
Кохаю! Кохаю! Кохаю!
#2634 в Любовні романи
#597 в Короткий любовний роман
#377 в Сучасна проза
епістолярний роман, #кохання та труднощі, #листи від коханого
Відредаговано: 26.01.2026