Листи
Лист 4. Розрядка
аркуш з зім’ятою плямою від кави, написано ручкою, потім виправлено олівцем, потім знову ручкою)
Я не впевнена, що тут дозволяється писати з матюками.
Але, якщо це якась містична поштова скринька, яка поглинає біль, то тримайся, скринько.
Бо я реально вже не вивожу.
Сьогодні в офісі я усміхалась так, що мені здається — щелепа просить окрему відпустку. Колега приніс “мотивуючу цитату на день” — і я реально уявила, як кидаю її йому в чай.
Я знаю, це неетично. Але я не кидала. Тільки уявила.
А потім повернулась додому і знову побачила ту саму чашку на полиці. Вона там уже два місяці. Я її не мию. Не використовую. Просто… не можу.
Хочеться, щоб хтось інший прийшов і сказав:
— Можна я заберу це замість тебе?
Але не приходить.
Тому я вирішила писати. Не знаю, чи є в цьому сенс.
Але краще писати в скриньку, ніж кричати у подушку. (Хоча подушка теж не винна.)
Якщо ти — теж людина, яка втомилась від усмішок “за протоколом” — напиши. Або подумай щось у мій бік.
Хоч би подумки.
І я, може, почну мити чашки.
(лист без підпису)
Примітка:
Я знайшов цей лист між двома складеними вдвічі, ніби він не хотів ні з ким перетинатися.
Почерк рваний. Тон — нервовий. Але після прочитання в голові стало… тихіше.
Я вважаю, це писала жінка. Доросла. Розумна. Втомлена.
Назвав цю категорію — “Розрядка”.
Бо навіть тиша має десь випускати пар.
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
