Лист у вічність
Поезія. * * *
* * *
О, як приємно ввечері сидіти
І прислухатися до нот дзвінких.
І слухати, старатися любити,
Душею линути у невідомий світ.
У світ, де музика лунає,
Де так приємний милий дзвін,
А ти все згадуєш, кохаєш,
Думками линеш в молоді роки.
Хіба ж можливо це забути
І поховати десь в собі?
І поховати рідну пісню,
Яка вела тебе в житті?
Звісно ж – ні!
Ніколи не забудеш,
Ти пам’ятатимеш пісні,
Які тебе навчила мати,
Які співала уночі.
Мелодія життя – це вічність незбагненна,
Вона живе й ніколи не помре,
І буде ще багато раз лунати,
Бо музика – це вічне, це святе.
#3177 в Різне
#815 в Поезія
#1953 в Молодіжна проза
Відредаговано: 05.06.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
