Лист у вічність
Поезія. Рапсодія
Рапсодія
Темніє, жевріє…
Сум мій розвіє,
Тьму і журбу весняну,
Сон мій чудесний, сон мій небесний,
Думу мою і тугу.
Темніє, жевріє…
Прокинутись хочу,
Вже ранок, надворі весна.
Надворі весна, а в серці моєму
Ще й досі тужлива зима.
Темніє, жевріє…
Куди ж нам податись?
Я правду на світі оцім
Знаю й шукаю, і знову блукаю…
Тужливий мій шлях,
Великий мій гріх.
Темніє…Темніє…
На дворі вже темно.
Проникливі зорі горять,
І темно у серці, лиш мрії…
Несеться мій погляд удаль.
Темніє, жевріє…
І ніч на порозі,
І сум, і радість в мені,
Я знову вдивляюсь у далекії зорі,
Та зорі – не радість в журбі…
Темніє, жевріє…
І ніч на порозі,
На ранок відрада прийде,
На ранок…
Великий день на порозі,
І кожен відраду з нас жде.
#3178 в Різне
#817 в Поезія
#1961 в Молодіжна проза
Відредаговано: 05.06.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
