Лист у вічність

Поезія. Рапсодія

Рапсодія

Темніє, жевріє…

Сум мій розвіє,

Тьму і журбу весняну,

Сон мій чудесний, сон мій небесний,

Думу мою і тугу.

 

Темніє, жевріє…

Прокинутись хочу,

Вже ранок, надворі весна.

Надворі весна, а в серці моєму

Ще й досі тужлива зима.

 

Темніє, жевріє…

Куди ж нам податись?

Я правду на світі оцім

Знаю й шукаю, і знову блукаю…

Тужливий мій шлях,

Великий мій гріх.

 

Темніє…Темніє…

На дворі вже темно.

Проникливі зорі горять,

І темно у серці, лиш мрії…

Несеться мій погляд удаль.

 

Темніє, жевріє…

І ніч на порозі,

І сум, і радість в мені,

Я знову вдивляюсь у далекії зорі,

Та зорі – не радість в журбі…

 

Темніє, жевріє…

І ніч на порозі,

На ранок відрада прийде,

На ранок…

Великий день на порозі,

І кожен відраду з нас жде.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше