Лист у вічність
Поезія. Всесвіт
Всесвіт
Ти чекаєш завжди, рідна мамо,
Ти – всесвіт, світло і тепло,
Твоя незмінна материнська ласка,
Моїй душі дає тепло…
Ти чекаєш завжди, рідна мамо,
З доріг, коли вертаюсь я,
До серця ніжно пригортаєш,
Говориш теплі нам слова.
Я повертаюся в обійми,
Немов у казку на яву,
Зі мною ж ти, о мамо рідна,
Твоє я згадую: «Люблю!»
Шляхи в житті,
Як перехрестя долі,
І як обрати правильний маяк?
Лечу я знов до тебе, ненько моя,
Бо знаю ти – мій вірний знак.
Сказати хочу так багато,
Та губляться усі слова,
Хіба ж можливо оспівати
Усе чим сповнена душа?
Ти – всесвіт наш.
А ми, як пташенята,
Розлетимось із рідного гнізда,
Твоя любов нас буде зігрівати,
У ній наш світ, душі краса.
Від Бога ми отримали дарунок,
Ти провідник у нашому житті,
Твоє велике материнське серце,
Немов нам світло в майбутті…
#3181 в Різне
#816 в Поезія
#1956 в Молодіжна проза
Відредаговано: 05.06.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
