III - Мовчазні

 Не смійся, більше не смійся. Десь там Деймон гарчав. Диявол мовчав.

 Гібриди не перевертні, але ж іноді деякі міфічні істоти набагато підступніші... Ніж перевертні та вампіри ? Так.

 Історія замовчує, що сталося з першими гібридами. Невідомо куди вони прямували та які у них були подальші дії. Подейкують, щось їх злякало, також кажуть, більшість серед них були жінками. Чи зналися вони з відьмами, або можливо з дияволом? Навряд чи.

 Іноді історії про істот та усіляких вампірів, персонажів, монстрів - вигадки.

 Відомо лише те, що деяке закляття було зруйновано, але через ще одне закляття темрява все одно не вийшла. Перші гібриди використали кров вампіра для пробудження "сили-таємниці", а потім забрали ліки для себе. Пізніше зникли.

 Наш час. У кишені Стефана заграла мелодія, телефон не замовкав : "Деймон! Деймон!! Це твій любий брат. Деймон звоне, братюнь, відповідай."

 Стефан вилаявся. Тримаючись та ігноруючи шипіння навкруги, вони знов були майже біля церкви. Вони вже достатньо віддалилися, як руда спитала :

  - Ти ж не прийшов сюди, щоб зробити мені боляче? Стефане? 

 Стефан втратив кількість часу. Він відвів очі.

 "Я просто прийшов."

 Вона чекала, але гібрид навіть не вишкірився у відповідь. Хтось захихотів. 

Цього разу дівчину не просто відкинуло, вона погойднулась та з гуркітом відлетіла у протилежному напрямку. Хто це? Чи прознав щось Деймон? Чи це світи зіткнулися? А може й те й інше, хоча...

 Відлуння Кетрін. Слівце одне...Друге. Все правда.

Було якесь питання.

 "Бо ти ні для кого не маєш жодного інтересу, так само як і Майкл. Як він там казав? Ах так, самотність, ось що вбиває, й це так сумно.

 Те саме питання. Якщо загроза... це не Деймон Сальваторе? У той самий час, коли дівчина впала та більше не піднялася, очі Стефана змінили колір. Стефан все перевіряв її пусть, все намагався, але голос його все затихав :

  - Дихай, ти тільки дихай.