Лист для Санталії Клаус

"Бажання починаються не зі слів, а з почуття, що таємно живе у кожному.
На Новий рік запалюється це полум’я серця, та найщиріше світло осяює увесь світ."

Санталія Клаус

— Санталіє Клаус, вам ще один лист! Свіженький, щойно відсортований! — швидкою ходою до кабінету увійшов ельф, дзенькаючи срібним дзвіночком на кінчику свого смарагдового ковпака. Маленьке створіння підійшло до великого стола, стало на стілець і поклало конверт перед приголомшеною дівчиною. Щоки її палали червоним, очі світилися, брови насупилися, губи стиснулися в тонку лінію, а червона шапка з білим хутром з’їхала трохи набік.

— Невже це не сон? Неможливо! Несіть ще! — сказала вона з усмішкою, відкинулась у крісло, а потім мрійливо зітхнула. Таке з нею трапляється вперше.

Вона чітко розуміла: три конверти за рік — це неймовірна кількість, бо навіть один — уже величезна рідкість. Наче й тягнуло якнайшвидше прочитати все до кінця, та відчуття відповідальності внесло нотку тривоги в приємне передчуття. Перед нею лежить важкий тягар вибору: серед усіх дитячих мрій потрібно відібрати лише одну — ту, що справді заслуговує на право втілитися у реальність.

Вона знала: кожне з трьох бажань на її столі — особливе та неймовірне. Їх відсіяла Машина «Найщиріших дивовижних див», чий механізм налаштований на пошук найчистіших і найпронизливіших людських почуттів.

На жаль, світ звик до казок про доброго дідуся на санчатах, який обдаровує мільйони дітей за одну ніч. Але правда виявляється куди суворішою. Жодних оленів, жодної безмежної магії. Є тільки вона — звичайна дівчина — і лише одне-єдине бажання, яке вона спроможна втілити раз на рік.

До моменту читання дитячих мрій вона завжди підходить з величезною відповідальністю й намагається зробити його магічно теплим та приємним для себе. Тому, не боючись, витратила трохи часу на створення необхідної атмосфери й настрою, підготувавши все те, що асоціювалося в неї з теплом.

На столі — гарячий густий какао з пухкими маршмеловими хмаринками. Імбирне печиво на тарілочці. За склом лютує зимова завірюха, підкидаючи нові великі сніжинки на шибку. Незважаючи на хуртовину, у кабінеті панує цілковитий спокій: простір м’яко огортає мерехтіння різнобарвних гірлянд та лагідний танець вогню у каміні.

Угорнувшись теплим вовняним пледом у кріслі перед робочім столом, Санталія відкрила перший конверт.

Хлопчик на білому папері дитячим почерком вивів одне коротеньке речення, яке Санталія з задоволенням прочитала:

«Дорогий Санта Клаус, у цьому році я був слухняний, хочу плюшевого ведмедика та шоколадку. Буду дуже вдячний».

Побажання прекрасне, але дещо дівчина не могла осягнути.

Відібрані листи, що приходять до неї, мають чіткі критерії, аби їх пропустила Машина «Найщиріших дивовижних див». Невже серед тисячі не менш прекрасних бажань одним із небагатьох особливих виявився напрочуд простий ведмедик та шоколадка? Від цієї думки серце, яке мить тому билося в передчутті неймовірно складного бажання, запекло в грудях.

Проста істина склалася в єдине чітку картину, яке потребувало негайної перевірки.

Дівчина схопилася за червоний шнурок що висить над столом смикнула його. У глибині Резиденції Нового року відгукнувся мідний дзвіночок. Сповіщення про потребу зайти до неї одразу наповнило коридори дзенькотливим звуком. Ельф негайно примчався, і щойно він увійшов, пролунало прохання:

— Мені потрібен звіт відбору «дивовижних див».

Мале створіння кивнуло. Дзеленчання віддалялося і за кілька хвилин знову чітко пролунало. Готовий звіт поклали на стіл.

Вона розкрила його і вголос прочитала:

— Так, так, подивимося… критерій сили бажання виставлений правильно… значимість у нормі… так… доброта — є… неможливість виконання бажання іншими людьми — присутня… проблем із сортуванням побажань немає.

Передчуття Клаус не обманювало. У тиші вона поклала папірець на стіл. Дані свідчили одне: дитина не має того, хто виконав би це нескладне бажання, тому машина його й пропустила. Почуття несправедливості на мить спалахнуло в її очах, але воно швидко змінилося непохитною рішучістю. Вона випросталася, її погляд став гострим і впевненим — більше ніяких вагань. Усі у день її панування заслуговують свята.

Усвідомлюючи неприємні реалії сьогоденного світу Санталія відклала всі справи на потім та відкрила ноутбук (адже сучасні творці дива теж користуються сучасними технологічними благами). Найгарніший ведмедик, величезний пакет цукерок та шоколадок полетіли в кошик інтернет-магазину. А вже в наступну мить бажання дитини поспішило за вказаною адресою — під ялинку.

У глибинах небайдужої душі настало прояснення, бурхливий потік негативних емоцій зник, не залишивши й краплі побоювань, що хтось залишиться без подарунка. Не потрібно бути чаклункою чи мати «чарівну паличку», щоб виконати чиєсь просте бажання.

Приємне відчуття виконаного обов’язку розлилося грудьми. І тут Санталія усвідомила дивовижну річ: оскільки вона виконала перше бажання як звичайна людина, її щорічний «заряд» магії залишився не використаним! Цього року вона зможе здійснити два дива замість одного!

Нетерплячка виривалася назовні, проявляючись у нестерпному бажанні побачити більше дитячих мрій та хутко виконати всі їх.