Розділ 17: Смертельний Зв'язок

Після того, як план втечі був накреслений, Ламері та Вормір розуміли: це їхня остання можливість побути разом, перш ніж стати офіційними вигнанцями. Їхня таємна зустріч перетворилася з наради на зізнання, де кохання, яке вони так довго приховували, вирвалося назовні.
Вони були ворогами, яких сама доля змусила об'єднатися, і це усвідомлення лише посилювало пристрасть. Вормір, втілення холодної скелі та дисципліни Воронів, відчував, як його внутрішні бар’єри руйнуються під поглядом Ламері. Її очі, зазвичай хитрі та грайливі, тепер були відкритими, сповненими емоцій, які не вміщалися у світ Лисиць.
«Наші батьки, наші клани... вони оголосять це не лише зрадою, а й оскверненням», — прошепотів Вормір, притягуючи Ламері до себе, відчуваючи тепло її тіла на тлі холодної ночі. Він знав, що цей зв’язок коштуватиме їм усього.
«Хай буде так, — відповіла Ламері, її голос був ледь чутним. — Я не можу жити у світі, побудованому на брехні, яку я тепер бачу. І я не можу більше прикидатися, що ти для мене лише ворог».
У руїнах старого храму, де колись, ймовірно, поклонялися їхні спільні предки, вони знайшли притулок. Вони обмінялися не лише поцілунками, а й глибинною суттю своїх кланів.
Вормір відчував, як хитрість і витонченість Ламері врівноважують його власну важкість і силу. У ній була грація Лісу, здатність бачити обхідні шляхи, про які він, прямий Ворон, ніколи б не подумав. Він цінував її розум більше, ніж її красу, і її відданість правді більше, ніж будь-яку кланову вірність.
Ламері, своєю чергою, відчувала надійність і силу Ворміра. Він був непохитною скелею, що не здригнеться, коли її магічні ілюзії можуть підвести. У його обіймах вона знаходила безпеку, якої їй бракувало серед постійних інтриг свого клану.
«Якщо ми виживемо, — сказав Вормір, відводячи погляд. — Нам ніколи не буде місця ні в Скелях, ні в Лісах. Ми будемо чужинцями назавжди».
«Тоді ми створимо свій власний світ, Ворміре, — твердо відповіла Ламері. — Світ, де Ворон і Лисиця можуть стояти пліч-о-пліч, де сила й мудрість не є ворогами».
Вони провели короткі, але вирішальні години, де їхнє кохання стало основою для майбутнього. Це був смертельно небезпечний зв'язок, заборонений законом, історією та ненавистю двох могутніх народів, але лише він міг протистояти хаосу, який повільно насувався на світ.
Коли перші промені сонця почали пробиватися крізь листя, їм довелося розлучитися, щоб підготуватися до втечі. Їхня місія стала особистою. Вони повинні були об'єднати світ, щоб мати можливість бути разом.