«Вибачте, за правилами ресторану ми не можемо вас пустити із лисом» - гидливо промовив офіціант. «А ви покличте Петровича» - наполягав чоловік. «Його сьогодні немає» «Зателефонуйте йому. Ми кожного року сюди приходимо. І завжди було можна.»
Петрович дав добро. Чоловіка з лисом провели за столик, подали замовлене шампанське. Чоловік наповнив два келихи й щось жваво оповідав звірові. За музикою не було чутно що саме. Звір не зводив з чоловіка сумних очей. Офіціант з дивної пари. «Не розумію Петровича? Чому він допускає, щоб диваки приводили до ресторану своїх котів, псів, лисів. На тижні якийсь збоченець привів куницю…» - жалівся він адміністраторові. За спиною в адміністратора заметушилася канарка в клітці. Адміністратор зітхнув: «Коли вже вирішиш позбутися своєї дружини, то не проси Петровича перетворити її на канарку. Бо різниці між канаркою і жінкою немає – і та, і інша гвандить з самого ранку. Краще на лисицю чи куницю. Цих хоч в ресторан раз на рік на день знайомства можна вивести.»
Відредаговано: 08.06.2018