Глава 33

Додому приїхала з Вікою. Алекс забрав Ліку на побачення, у них там романтика, та повне розуміння, не те що в мене павутина суцільна. І від тієї павутини голова просто розколюється. Бачити Дана не хочу ще одних розборів польотів я не витримаю сьогодні. Навіть їсти не хочу, тільки тепла ванна і спатки. Це мій максимум на який я спроможна сьогодні. Та хто питається, що я хочу, всі роблять як вважають за потрібне.

От і зараз, увійшовши до своєї кімнати ледь не падаю в клумбу. Який ідіот поставив квіти при вході? Це риторичне питання, хто як не Дан вирішив таким чином реабілітуватись, а я ледь носа не розбила. От вам клята романтика, хотіла? На, отримуй.

Вся підлога заставлена різними квітами, найрізноманітніших відтінків. Він просто не знає, що мені подобається, от і вирішив взяти різноманіттям. Фу, що за запах? О ні, лілії. Як я тут маю спати? Та від одних тих лілій задихнутись можна. Капець, хотіла відпочити. Тепер цю клумбу потрібно розібрати, щоб хоча б до вікна дістатися, та відкрити настіж. А тоді піду шукати того "садівника-квіткаря", хай звільняє мою кімнату від того гербарію. Звичайно я залишу в себе кілька букетів, які найбільше сподобалися. Аппччхх... Ні це була погана ідея самій виносити лілії з кімнати.

Дан

Після від'їзду дівчат на навчання, вирішив не гаяти часу та остаточно розібратися з Кірою. Це буде остання спроба по доброму розійтися, якщо і зараз не зрозуміє, будемо говорити по іншому.

Про зустріч домовилися в заміському ресторані, щоб менше бути на виду у цікавих папарацці. Також організував собі запасний варіант відходу, на випадок її неадекватних дій, що з характером Кіри цілком імовірно.

Вже коли під'їхав помітив, що усі дійові особи на місці, це добре, залишилося дочекатися приму нашого маленького театру і вперед. А ось вона.

- Привіт, Данюсику-пупсику, - скреготнув зубами, терпіти не можу коли вона так говорить, добре що хоча б цілуватися не лізе.

- Я тебе просив не називати мене своїми ідіотськими прізвиськами.

- Ну що ти така бука? Я так скучила, - як дратує цей награно єлейний голос, дайте мені сили її витримати.

- Зате я не скучив.

- А що так? Тоді чому захотів зустрічі? Наречена набридла?

- Навпаки, дуже навіть, задовільняє, - посміхнувся задоволено, а у неї обличчя перекосилося від злості, от тепер ти справжня, така як є і без прикрас.

- Значить стаття. Зацінив, - не питала, стверджувала.

- Не те слово, - процідив, знала б вона який концерт мені Мілана влаштувала... але це її не стосується.

- А я попереджала, - тріумфуючи промовила, - що приповзеш просити пробачення, і це зауваж, тільки перші пташки. Сьогодні нас також знімають, так що посміхайся не хочу псувати кадри, - ну такий хід видри я передбачив.

- Давай зайдемо вже всередину, я дико зголоднів, - руку не подав, просто відкрив двері і пропустив перед собою, не бачу причини зображати з себе галантного кавалера, не для неї це вже точно.

Мені вже ясно як білий день, що конструктивної розмови у нас не вийде. Слухати істеричні погрози в котрий раз я не готовий, тому переходимо відразу до рішучих дій, такий собі "план Б".

Веду її цілеспрямовано до обумовленого з Алексом столику. І о диво, він не сам. З ним наш добрий знайомий бобер, не підведи друже. Побачивши їх компанію Кіра невдоволено фиркає, хотіла усамітнення та зробити концерт для папарацці? Не вийде "люба", я все ж таки лис, тому хитрість та стратегії це моє все.

- Які люди, і без охорони, - я справді радий його бачити, обійняв по дружньому, - Тимофій, радий бачити!

- Дане, а що за чарівна дама разом з тобою? - впізнаю затятого гульвісу, та любителя жінок.

- Це давня подруга Кіра Видревська, а це Тимофій Бобренко, - навмисне сказав прізвище.

Кіра аж розпливлася в посмішці, щебпак таку здобич крупну вполювати є можливість. Тимофій один з синів великого будівельного магната Бобренко. Навіщо витрачати час на вже, можна сказати, майже одруженого, якщо перед тобою вільний екземпляр. На це і ставка зроблена була. Тимофій любить покрутити такими дамочками як Кіра, а вони просто мліють від нього, та думають, що це вони господарі становища, доки не приходить час і всі карти стають відкритими. Для Кіри це буде гарним уроком, не хоче по доброму, підемо хитрим шляхом.

Все пішло за планом. Кіра клюнула на наживку, як маленька. Тимофій хоч і не красень, але харизма у нього просто зашкалює, за цим обідом дівчина бачила і чула практично тільки його. Ну і звісно про мене благополучно забула, коли наш бобер запропонував зустрітися на одинці. Кіра цвіла та пазла, цілком задоволена собою. Вона ще не вкурсі, що полює не вона а неї, оце буде облом. Тільки про це вона дізнається не скоро, ой не скоро.