Глава 11

Наступного дня Віка поїхала в академію, і так день навчання прогуляла зі мною. А мені приступити до навчання потрібно буде вже з понеділка, так що вирішила не гаяти часу і переглянути конспекти які мені люб'язно надала моя нова подруга, щоб зрозуміти де потрібно буде підтягнути знання. Хлопцям наранок справді було не так вже весело як у вечері, вони відпочивали і особливо на очі не потрапляли.

Маючи вільний час зайнялася облаштуванням кімнати. Розсортувала та розклала по місцях одяг, взуття, аксесуари та канцелярію. В нотатки занесла що потрібно ще мені для комфорту додати. Якщо це мій дім на довго, то мені має бути тут максимально комфортно.

Розглядала я також варіант що у мене із жодним з них не складеться, так поверну частину коштів коли влаштуюсь на роботу, а інша частина буде іти як компенсація за спричинені незручності.

Ввечері вирушила на прогулянку до моря. Погода була надзвичайно тепла, щебпак скоро літо. Скоро сесія, і цей факт мене дуже лякав. Я змінила місце навчання, як виявилося навчальна програма у нас відрізняється, так що потрібно буде наздоганяти прогалини. Та й викладачів я не знаю, благо Віка про кожного мені розповідає, що можна очікувати, а чого не варто робити.

Дан з Алексом визвалися допомогти мені з навчанням та розподілили дисципліни між собою, я так розумію, кожен вибрав ту в якій він сильніший. І це мене неймовірно тішило. Завжди приємно коли хтось про тебе піклується та допомагає.

Я за цю турботу та підтримку неймовірно вдячна їм усім, вони ж могли цього всього і не робити, надати мені всю потрібну інформацію та матеріали, і йди дівчинко розбирайся сама, хотіла вчитися і отримати диплом, будь ласка вперед і з музикою, а у нас тут і своїх справ як зірок на небі. Цими діями вони показують своє ставлення до мене, що я для них і справді не байдужа, і те що вони хочуть бачити біля себе освідчену та розумну дівчину.

Можливо у нас все ж вийде побудувати якісь стосунки, покрайній мірі хоча б дружні, тому що на рахунок кохання я дуже скептично налаштована. Ви спитаєте чому? У них все продумано та виважено, і дуже все скидається на холодний розрахунок.

І ще мене цікавить от їхня магія, така розумна, нас поєднала чому трьох, чому відразу не поєднала в пару з кимось конкретно, для чого вся ця ілюзія вибору, якщо його фактично і немає. Припустимо я оберу, а тут сюрприз, осяяння, і з'являється кохання мого обрання, а той ким знехтувала мене покохав, а я така бука його образила. І чому це переймаюся для когось ображу? А те що можуть образити мене віднесла на другий план?

Ні, так діло не піде, потрібно пам'ятати про себе, та любити себе. Вони себе он як несуть. І дивлячись на ці хитрі задоволені морди, мені пригадались події минулого вечора, а саме поцілуноки, і той суперечливий стан в якому я була... Ну і де в тієї магії логіка? Правильно вона позбавлена будь-якого логічного мислення та працює, по моєму якось неправильно.

У собі якихось змін, які свідчили б про наявність здібностей, що мали уже прокинутися і хоча б якось себе проявити, жодного навіть крихітного натяку. І це вганяло в ступор. Закралася думка, а можливо і зовсім це розіграш. Магії в дії я не бачила, перетворення я не бачила, можливо це все у переносному значенні вони висловлюються, а що я могла зі всього цього стресу не зрозуміти все правильно.

От з такими думками брела я по березі моря сховавши руки в кишені худі, милуючись заходом сонця. Ці переливи останніх променів цього дня грали дивовижними відтінками кольорів, якби була художницею обов'язково відобразила б на полотні цю неймовірну красу природи.

Вітер грався з моїм волоссям, та наповнював легені свіжістю моря, даючи відчуття невагомості та умиротворення. Прогулянка самотою зі своїми думками це те що мені зараз потрібно.