Яка жахлива біль, наче не моя,
Яка важка дорога, але вона до щастя,
Все зможе витерпіть душа твоя,
Все подолає до квіток прекрасних.
Вона жива, біжить тобі услід,
Вона ридає кров'ю ран душевних,
Ти і на хвильку не повернеш погляд свій,
Ти все забудеш, навіть не згадавши.
Відредаговано: 15.07.2020