Ти зміг подивитись у вічі,
Тоді як ганебно вчинив.
Не вірю я зараз й до віку,
Що справді мене полюбив.
Прийняв, обійняв, приголубив,
Такого нема, лиш убив.
Ти знищив мене вже назавжди,
Нічого мені не лишив.
Ти вбив моє серце, і рани,
На ньому на вік залишив.
Я більше не плачу, не треба,
Бо біль не залишить сама.
Вона ж заховається в небо,
У снах, на яву і в думках.
Не буду тебе більш я знати,
Бо пам'ять згоріла до тла.
Не буду ніколи кохати,
Кохання. Ця біль лиш моя.
Відредаговано: 15.07.2020