Лише уява

Кохання, що приносить біль.

Ти зміг подивитись у вічі,
Тоді як ганебно вчинив.
Не вірю я зараз й до віку,
Що справді мене полюбив.
Прийняв, обійняв, приголубив,
Такого нема, лиш убив.
Ти знищив мене вже назавжди,
Нічого мені не лишив.
Ти вбив моє серце, і рани,
На ньому на вік залишив.
Я більше не плачу, не треба,
Бо біль не залишить сама. 
Вона ж заховається в небо,
У снах, на яву і в думках.
Не буду тебе більш я знати,
Бо пам'ять згоріла до тла.
Не буду ніколи кохати,
Кохання. Ця біль лиш моя.
 



#3993 в Різне
#1052 в Поезія

У тексті є: поезія, життя, кохання

Відредаговано: 15.07.2020

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше