Лише уява

***

Допоможи, врятуй мене від себе,
Я вже втомилась жити так у снах,
Бо на яву життя мене вже не чекає,
Бо полонить щоночі і щоденно страх.
Ти отруїв мене, в той час ти мої ліки,
В думках моїх, постійно ти відважний принц,
Але в житті нема такої тут утіхи,
Ти той хто є, тебе ніколи не змінить.
Думки, думки, навіщо вони треба?
Вони не змінять того, що було.
Людей на світі чесних не буває,
Така ж сама, ця вигадка любов.



#3995 в Різне
#1053 в Поезія

У тексті є: поезія, життя, кохання

Відредаговано: 15.07.2020

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше