Лише уява
Гіркий спогад.
Я дивилась довкола: ніч, тиша і сніг,
Ти покинув мене, саму залишити зміг,
Одинока сльоза покотилась сама,
Стримати вже не змогла, біль душила тяжка.
Було літо тоді, ти казав що завжди,
Будеш поряд зі мною, не залишиш в біді,
Але виявилось, що ти завжди брехав,
Бо лишилась я погибати одна.
Не лишав мене сніг самотньой тоді,
Він в обійми хватив, відпустить не хотів,
Сильний холод пробрав до самих кісток,
Я втікти не змогла, я заплакала знов,
Чом ти душиш мене? Благать не могла,
Бо мене вже давно в полон взяла пустота,
Залишилось мені, лиш чекати тебе,
Поки знайдеш мене, зігрієш лише.
Я прошу лише цього, а потім іди,
Йди куди ти захочеш, мені не кажи,
Бо боюсь, що залишу, навіть рідний свій край,
Щоб побачити знову, тож невпинно тікай.
Відредаговано: 15.07.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
