https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1594242319_95.png
Лише уява
Знову згадаю.
Я чекала хоч якоїсь звістки,
Від тебе, мій коханий гість,
Що розум мій затьмарить зможе,
Та перекреслити минуле вмить.
Я навіть згадувать не буду,
Всю біль й страждання, що мені приніс,
Але, напевно, ту брехню згадаю,
Що закривала очі пеленою вмить.
Я щастя думала щоденно бачу,
А виявилось то просто сон,
Такого справді не було ніколи,
Бо смуток вже забрав мене в полон.
Відредаговано: 15.07.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
