Лише уява

В сумну хвилину.

Душі не видно за обличчям,

Все як тернами поросло.

Забутий шлях туди не вічний,

І це не кожному дано.

Хтось плаче, розриває душу,

Не плач, дитино, все пройде.

Ніхто не коштує сльозини,

Яка вся біллю поросте.

Забудь усе, усе не вічне,

Все скоротічне, все мине.

А біль залишиться на вічно,

В твоїм сердечку проросте.



#3995 в Різне
#1052 в Поезія

У тексті є: поезія, життя, кохання

Відредаговано: 15.07.2020

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше