Душі не видно за обличчям,
Все як тернами поросло.
Забутий шлях туди не вічний,
І це не кожному дано.
Хтось плаче, розриває душу,
Не плач, дитино, все пройде.
Ніхто не коштує сльозини,
Яка вся біллю поросте.
Забудь усе, усе не вічне,
Все скоротічне, все мине.
А біль залишиться на вічно,
В твоїм сердечку проросте.
Відредаговано: 15.07.2020