Закривала я очі щоночі,
Щоб побачити знову у сні.
І відчути те серце самотнє,
Очі ті, незрівнянні вогні.
Ти щоночі приходив іншим,
Але я залишилась все ж та.
Ти мене відшукував знову,
І знайомився раз за раз.
Вперше, влітку, зелена поляна,
Далі озеро, рожеві квітки.
Той будинок і ти невідомий,
Зрозуміти ми так й не змогли.
Але наші серця щось відчули,
Вони ніби знайомі давно.
Те чудове, вранішнє чудо,
Не забуду ще довго його.
Відредаговано: 15.07.2020