Розділ 6. Гра почалася

Денис не поспішав.
Він знав, що Ірина — не з тих дівчат, яких можна купити подарунками або словами. Її серце потрібно заслужити. І він був готовий чекати.

Першого ж ранку після їхньої зустрічі він зайшов до кав’ярні біля її роботи. Зробив вигляд, що опинився тут випадково. Вона сиділа біля вікна, переглядала якісь документи, пила каву. Волосся зібране в недбалий пучок, кілька пасем спадали на щоку.

— Дозволиш приєднатися? — спитав він, тримаючи в руках свою чашку.

Вона підняла очі, ледь всміхнулася.
— Якщо це не частина твоєї «боротьби», то сідай.

— А якщо частина? — його усмішка була нахабно щирою.

— Тоді я тебе вижену, — відповіла вона, але очі блиснули зухвалим вогником.

Вони розмовляли про дрібниці — про роботу, про спільних знайомих, про місто, яке за сім років змінилося. Але між словами, між поглядами відчувалося напруження, невидима нитка, яку обидва боялися натягнути сильніше.

Коли вона підвелася, щоб піти, він зупинив її:
— Ірино, я серйозно. Не тікаю цього разу.

Вона лише знизала плечима:
— Я теж не біжу, Денисе. Але й не чекаю.

---

Того ж вечора йому подзвонила Світлана.
— Дениску, ти навіть не зателефонував, — її голос звучав солодко, майже ніжно. — Я чекала, думала, зустрінемось як колись.

— Минулого не буває двічі, Світлано, — відповів він сухо.

— Ти змінився, — зітхнула вона. — Але мені здається, я знаю причину. Ім’я починається на «І»?

Він мовчав.
Світлана гірко всміхнулася у слухавку.
— Будь обережний, Денисе. Вона не така проста, як здається.

— А я й не хочу, щоб було просто, — відповів він і вимкнув телефон.

---

Наступного дня він знайшов привід побачитися з Іриною знову — нібито прийшов передати документи для її брата.
Вона стояла на ґанку, у легкому пальті, вітер грав її волоссям. І коли усміхнулася — він зрозумів, що пропав остаточно.

Вона ж бачила в його очах те, що лякало й манило водночас.
І намагалася тримати відстань. Бо знала: якщо дозволить собі хоч крок назустріч — повернення не буде.

---

Того вечора Ірина довго сиділа біля вікна.
Думала про нього.
Про те, як його присутність змушує серце битися швидше. І про те, що, можливо, він справді змінився.
А може — просто вміє добре грати.

Вона поклялася собі не бути «черговою».
Та, здається, ця гра вже почалася — і виграти буде не так просто.