Він погратись із нею наївною
Схотів тоді від скуки і для жарту злого...
Вона ж бачила, що він хоче гри,
Підіграла, гадала набридне йому швидко.
Та час ішов, він був з нею,
Бо все пішло не так як він хотів раніше,
Покохав дівчину, з характером сильним,
Дівчину з якою хотів погратись лише...
Вона ж йому не вірила і досі,
Грала далі в гру, яку розпочав він
Та раптом зрзуміла одну річ:
"Прокляття, полюбила його..."
Говорили всі: "Разом довго їм не бути,
Не витримають вони один одного,
По різному світ вони бачать".
Він- думав лише про себе і свої бажання,
Її не слухав, коли вона просила лише його кохання...
Щодня у них сварки та скандали,
Вона просила хоч хвилинку його уваги,
А він щоразу каже: "Я зайнятий",
Не витримали, розійшлись...
Та згодом знову доля їх звела,
Він хотів бути лише з нею,
Вона ж не хотіла з ним стосунків,
Але віришила показати, як їй тоді було...
Такого ставлення до себе від неї він не очікував,
Вона ж показала, його ставлення до неї з боку,
Так як віндо неї раніше ставився,
Віддзерлкалила його вона...
Говорив, що не може її забути,
Та не вірила вона у його слова,
Не витримав він цього разу,
Він любив її, а вона його вже ні...
Розійшлись...
Він запиває почуття алкоголем та роботою,
Вона ж починає все з нового аркушу,
Залишились незнайомцями, які колись кохали один одного...
У неї життя було яскраве:
Друзі вірні поруч завжди, навчання та робота,
Змінилась вона дуже,
Характер, наче у відьми,
Зовнішність, наче ангела,
У нього життя сіре:
П'янки стали його сенсом життя,
Робота та проблеми,
Втратив ту, яка кохала його попри все...
Думаєте історія їх закінчилась тут?
Зовсім ні, кінець ще далеко,
Доля любить жартувати з них,
Грає як лялькар з ляльками...
Зійшлись знову вони, третій раз...
Вона ж жартує: "Третій раз- короннний і похоронний",
Він же відповідає: "Третій раз-Останній і щасливий",
Але в голові у кожного одного: "Час покаже"
Він просив уваги її та кохання,
Вона все казала: "Потім все, я зайнята"
Повернулось йому все бумерангом,
Опинився він на її місці...
Хотів він її уваги, просив хоч одну хвилину її часу,
Готовий навіть серед ночі був говорить з нею,
Запитував її щодня: "Тобі з 1440 хвилин у день,
Шкода для мене 1 хвилину?"
У відповідь все чув:
"А тобі колись було також шкода було?
Я ж також просила хвилинку твого часу,
А ти все говорив "Я зайнятий", тепер від мене вимагаєш це?
"Але я ж знаходив час для тебе,
А ти і цього не можеш знайти для мене"
"Справді, знаходив час,
кілька хвилин на пару днів" сказала і зітхнула тяжко...
Не хотіли вже цих стосунків двоє вже,
Але щось тримало їх разом,
Переглянули своє минуле,
Помилки, які робили тоді...
Поговорили між собою, без сварок і звинувачень,
Визнали, що не праві були двоє тоді,
Тепер вчаться чути і слухати один одного,
Взаєморозуміння нарешті є...
Зараз стосунки свої ховають,
Не говорять, що зійшлись знову вони,
Щастя хоч і крихке та маленьке,
Але лише для них двох...
Хоча якщо вони і скажуть комусь, що разом
Їх тоді просто приб'ють,
і не дадуть навіть слова сказати,
Бо інші біля них також біль відчували...
Особливо тоді коли її застала істерика на кухні,
Тоді коли вона захлиналась у своїх сльозах від болю,
Тоді коли заспоколювала її сестра, друзі, і просто незнайомі
Тоді її біль передавався іншим,
Бо вона його тоді любила, а він не цінував,
Він зробив боляче їй дуже,
Але зламати її не зміг, вона сильна,
Цим вона його зачепила...
Хоча зараз на диво з третього разу щось і виходить у них,
Допомагають один одному стати на ноги,
Будують разом, свою сім'ю
Та бережуть своє щастя,
Щастя в якому є місце лише для них двох...
Замість сварок прийшом мир і щастя,
Тепер коли чують голос один одного,
На обличчі у них усмішка,
Жарти та сміх тепер у них,
Щасливі тепер вони...
У голові у неї його фраза,
Яку він сказав коли вони були не разом:
"Від колишньої дівчини,
до майбутньої дружини,
Зовсім не далеко".
Можливо навіть це не кінець їх історії,
І доля далі буде з ним жартувати,
Але якщо їм судилось бути разом,
Зведе вона їх, і не зможе роз'єднати більше...
Lii Flower
Instagram @lee_lee_ya_17
Історія закінчилась, в ту ж дату, в яку все почалось.в тей час коли вона сказала "Да", через два роки вона його заблокувала. Більше ніхто її не звинувачує в тому, що вона не робила, и не хоче робити, бо те переходить її кордони....
#5933 в Любовні романи
#1422 в Короткий любовний роман
#1626 в Різне
#373 в Поезія
Відредаговано: 19.01.2024