Розділ 7 (ч.1)

(Лія)

Певно, цей чудовий ранок забезпечив гарний настрій мені на весь день. А це справді круто. Я з Ніком уже, здається, вчимось бути справжньою парою. І ми досі маємо завдання - відкрити всі скелети в шафі. Ми домовились, що протягом цього літа ми змушені повністю довірити свої секрети одне одному та стати більше, ніж парою закоханих, а саме розуміти всі вчинки чи мотиви тих вчинків.

Я кохаю його і через це готова зрозуміти минуле Ніка. Заради нас, мене, хлопця. Хоч він і відкрив цю завісу лише частково, але я певна, що цей час настане. Коханий мав рацію, я не зовсім була готова до того, що його колишня - сестра-близнючка Моніки. Тобто, я була шокована. А також спантеличена тим, що Нік пережив. Бо, впевнена, що загадка смерті дівчини набагато важча, ніж може здатись зараз. Це причина якоїсь помилки, але якої?

Ех... Мої думки просто змушені були обірватись, бо я була на місці. І от стою я навпроти надсучасної будівлі за проектом Захи Хадід і прикидаю ціну квартири тут. Та маленька квартира, певно, коштує як... Навіть не знаю з чим порівняти, але це дуже дорого.

Тато, думаю, просто минув розділ з цінами, коли скидав мені цей варіант, бо це неймовірно круто, але жахливо дорого. Видно і без ріелтора, що це житло майже золоте і люксове. А потім збоку почула чийсь м'який голос:

- Міс Тернер, даруйте, що витратив декілька хвилин вашого дорогоцінного часу. Можемо відразу переглянути обрані містером Тернером варіанти квартир, якщо ви не проти.

А ось і ріелтор! Поряд зі мною стояв височенький русявий чоловік у костюмі та перегортав якісь папери в руці. Певно, шукав планування тих квартир.

- Ні, не проти, - спокійно і стримано відповіла йому.

Чоловік зовсім не гаяв часу та поки ми йшли до головного входу встиг провести мені коротку екскурсію подвір'ям. Уже в холі він нахвалював переваги цього місця:

- Окрім звичних приємних бонусів решти люксових жител, тут є власний кінотеатр, великий спортзал, басейн, паркінг, щоправда, ним уже давно нікого не здивуєш...

Я роздивлялась усе навкруги, щоб не минути ніяку деталь, а потім мій погляд притягнула пара, що саме вийшла з ліфта. Дівчина з темним чорним волоссям і, впевнена, дуже запальним характером. Та її партнер - симпатичний блондин, чимось схожий на Блейка. Вона про щось говорила, хитро усміхаючись, а хлопець пропалював її закоханим поглядом. Потім блондин щось прошепотів їй, а усмішка з грайливої змінилась на приязну та темноволоса вже дивилась на мене.

Я відірвала погляд від них, щоб не здатись невихованою, але тепер до мене долинали їхні голоси:

- Сховай ікла, кусака, і вибирай словечка, а то доведеться обирати іншу красуню собі, - рикнула, можливо, моя нова сусідка на свого супутника.

Так і захотілось побачити вираз обличчя блондина, що я знову повернула голову до них, але дівчина зловила мій погляд. Ще мить і вони зникли з горизонту за вхідними дверима. *

- Пані Тернер, що ще вам уточнити щодо цього місця, поки ми підемо дивитись самі помешкання? - ріелтор привернув мою увагу.

- Наче все зрозуміло, ходімо далі, - погодилася з чоловіком.

- Добре. Ваш батько обрав для вас декілька варіантів квартир. Вони двокімнатні, чи досить вам буде стільки простору? - не переставав гомоніти ріелтор.

- Так, досить. Можна уточнити, скільки приблизно коштує така квартира?

- Приблизно чотири мільйони доларів. Пан Тернер просив не зациклювати вас на ціні, а дозволити обрати те, що вам до душі.

Я стояла і не вірила своїм вухам. Це задорого! Але знаку не подала. Потім окремо поговорю з татом.

Так, згодна, квартири непогані. Та що тут ховати, вони неймовірні, але щось мені не хочеться витрачати таку суму на це житло. Я все одно тут тільки ночуватиму. Чи й того ні?

- Мені планування не дуже підходять, - м'яко відмовилась я від усіх пропозицій.

- Можу запропонувати вам подивитись трішки інші варіанти неподалік звідси. Впевнений, ціна і вид з вікна точно вас вразять, - інтригуючи сказав ріелтор.

- Я не проти.

- Тоді прошу вас зачекати на мене в холі.

Зовсім недовго я чекала ріелтора, а уже через хвилин п'ятнадцять ми були в іншому будинку, скромність якого не набагато менша, ніж у попереднього.

- Тут майже ті ж самі зручності, що й попереднього. Проте в цьому будинку ціни на помешкання дещо нижчі. Менш відомий архітектор - вся відмінність цих двох будівель, - ріелтор показав на будинок зсередини.

-  Я була б не проти подивитись самі квартири, - посміхнулась я на це.

- Тоді пройдімо до ліфта.

За мить ми потрапили в одну з квартир. Невеликий коридор відразу ж зустрів нас своїм спокійним білим кольором. Холоду кімнаті вдалось уникнути завдяки гарно підібраному тону підлоги.

 Зліва двері вели до невеликої ванної кімнати з туалетом, душовою кабіною, що відгороджена від решти кімнати скляними дверима, та рукомийником.

- Проходьте далі, - ріелтор вказав на наступний прохід, вздовж шафи, вмонтованої в стіну. - Там кухня.

Тільки я пройшла цим коротким шляхом, як перед очима відразу ж постало вікно з неймовірним краєвидом на Нью-Йорк! Від такої висоти ледь не запаморочилось в голові. Як погано, що я не звернула увагу на поверх, була б готова до цього.

Зліва була сама кухня, що складалась з двох острівців. І, скажу чесно, вона доволі велика. А справа виднілась вітальня з великими панорамними вікнами вздовж двох стін. Сірий розкладний диван та телевізор чудово підходили цьому інтер'єру. Здається, мені доведеться згадати як готувати, щоб більше часу проводити тут.

Ще в правій стороні був прохід до кабінету. Гарненька світла кімнатка зі стелажем навпроти проходу та столом з темного дерева справа. Поряд з робочим місцем була шафа, як я розумію, на випадок, якщо захочеться переробити цю кімнату в додаткову спальню.

Чоловік, що весь день вів мені екскурсії різними квартирами, провів мене назад до коридору, не забуваючи висвітлювати це житло в найкращих барвах. Якби я спершу повернула вправо, то помітила б велике двоспальне ліжко, що розташоване ледь не посеред кімнати та ті ж чудові величезні вікна на усю стіну. Усі меблі тут також білі, вирізняється лише світло-коричнева підлога.