Глава 31

Глава 31

У нас, дорослих, своя думка, так і у Бланш, як у дитини, вона своя. Не дивно, що вона намагається з усіх сил, щоб проявити себе з найкращого боку, навіть якщо це звичайний танець.

- Абсолютно вірно, принцеса Бланш. Я впевнена ща пані Ебігейл і пан Сабеліан, будуть дуже вами задоволені, - сказала Клара.

- Шкода, що твій батько розучився танцювати... - сказала Ебігейл.

- Тато не вміє танцювати?! - здивовано запитала Бланш, її обличчя стало виглядати сумним.

Ну, я не можу відповісти на це запитання правильно. Як це пояснити? Твій батько не хоче танцювати, тому що він розучився танцювати, через те, що востаннє він танцював із твоєю покійною мамою і це було дуже давно...

Я трохи здивувалася, коли Сабеліан сказав, що розучився танцювати. Все ж таки я вважаю, що в нього якась психологічна травма і це якось пов'язано з попередньою королевою. Це було несподівано, але я розумію, що у світі немає ідеальних людей, я теж неідеальна, але щодня я намагаюся зробити себе кращою, хоча б трохи.

Коли я це почула, то на мить у мене зникло бажання з ним танцювати. Сама я не хотіла б запрошувати на танець того, у кого є якісь комплекси або це якось зачіпає його старі, душевні рани. Мабуть, я просто краще й далі слухатиму нудні промови лорда Мойза.

'Але в чому ж криється справжня причина?', - подумала про себе Ебігейл, їй було дуже цікаво це дізнатися.

- Він... - щойно Ебігейл зібралася з думками, щоб відповісти Бланш, Клара почала говорити:

- Принцеса Бланш уже велика леді, чому б вам тоді не потанцювати з нею?

- Так! - вигукнула Бланш.

Клара спробувала повернути настрій Бланш. Але обличчя Бланш усе ще залишалося сумним.

Я з нетерпінням чекаю цього балу. Але на якийсь час я впала у відчай. Клара зробила хід конем, щоб привернути увагу Бланш, я не була до цього готова.

- Ти підеш зі мною на бал, Бланш? - запитала Ебігейл.

- Так!!! - Бланш радісно подивилася на мене, посміхаючись яскравою посмішкою. Вона кліпала широко розкритими оченятами, як мила, маленька зайка, через мить вона продовжила вигукувати:

- Так! Я танцюватиму з пані Ебігейл! Я дуже хочу танцювати разом із вами!

Така бурхлива реакція, обличчя Бланш було таким радісним, я була здивована. Я просто запропонувала потанцювати разом, але, мабуть, для Бланш це означало набагато більше, ніж просто спільний танець.

- Це справді гарна ідея! Якщо ви станцюєте разом, то будете найпрекраснішою парою! - схвильовано сказала Клара.

Норма схвально кивнула, немов погоджуючись.

Я почала відчувати збентеження. З одного боку, я була дуже рада, з іншого - налякана, адже ми танцюватимемо на очах у величезного натовпу людей, все має пройти ідеально.

- Здорово! Здорово! Чудово! Значить, ми будемо тренуватися разом, пані Ебігейл? - радісно запитала Бланш, її переповнювало почуття нетерпіння.

- Так, - усміхаючись, відповіла Ебігейл.

Бланш засміялася, щоразу, коли я бачу її маленьке, задоволене, миле личко, моє серце тане. Я обережно взяла дівчинку за руку.

Через різницю в зрості з Бланш, повноцінний парний танець був неможливий. Натомість ми вирішили потанцювати окремо, лише зрідка торкаючись руками.

Незабаром з музичної скриньки полилися звуки. Я рухала своїми ногами і тілом разом із Бланш у такт мелодії.

Я вже давно ні з ким не танцювала. Не тільки парний танець, а й будь-який інший.

Мені соромно було танцювати, особливо в моєму минулому житті, адже у мене були комплекси, та й зайва вага давалася взнаки, тому я ніколи не любила привертати до себе зайву увагу людей. Бланш же навпаки, якщо й привертатиме увагу людей, то тільки тому, що прекрасна, як зовні, так і в танці.

Пухка в душі, але красива зовні жінка витончено танцювала, Клара і Норма були зайняті тим, що здивовано спостерігали за їхнім танцем.

Ну, на щастя, зараз я живу в тілі іншої людини. Ебігейл була вродливою, любила танцювати і мала хороші здібності та потенціал. Її тіло пам'ятало рухи і ритм. Тіло рухалося природно, дорікнути було нічим.

Раз, два, три. Раз, два, три. Ми переміщалися в такт музиці, я подивилася на дівчинку. Піднявши очі, Бланш розсміялася, коли зустрілася зі мною поглядом.

'Вирішено! Раз я не танцюватиму з Сабеліаном, я танцюватиму з Бланш!', - подумала про себе Ебігейл.

У момент танцю я відчувала таку легкість, я немов ширяла, а не танцювала, я навіть і не очікувала, що буде так добре виходити. До танцю я немов повзала, і раптом навчилася літати.

Бланш також танцювала з радістю і легкістю. Навіть після зупинки музичної скриньки, вона була схвильована, і їй хотілося продовжувати танцювати. У ній так багато енергії. Потім Клара голосно заговорила:

- Ви... ви обидві просто дивовижні... мені дуже сподобався ваш танець, дуже сподобався... це так прекрасно!

Вона справді гарна людина. Було б добре дати їй посаду віце-президента фан-клубу Бланш.

Норма, як зазвичай, кивнула головою на знак згоди з Кларою.

Щічки Бланш почервоніли, вона, так само, як і я, була збентежена похвалою.

- Дякую тобі, Кларо, - сказала Ебігейл.

- Я впевнена, що на балу всі будуть захоплюватися вами, і вашим танцем! - вигукнула Клара.

'Чи справді все було так добре? Мені доведеться попросити Веріте показати мені наш танець пізніше.', - подумала про себе Ебігейл.

Клара схвильовано запитала, вказуючи пальцем убік:

- Принцесо Бланш, а що ви збираєтеся вдягнути на бал? Я думаю, що ця сукня вам дуже підійде.

Не в силах упустити таку можливість, я з обережністю сказала Бланш, щоб вона добре подумала над вибором вбрання:

- Сукню потрібно вибирати з розумом... а яку хотіла б ти, Бланш?

- Вона мені подобається! Але... - Бланш задумалася.

Піднявши задумливі очі, Бланш розсміялася і сказала: