Глава 20

Глава 20

Бонусна глава за лайки.
Тепер будемо прагнути до позначки в 40 лайків, тоді вийде наступна бонусна глава.
Дякую, що підтримуєте переклад!

♥♕♥

- Я чула деякі плітки, отже вони не правдиві?

- Ха...

Сабеліан провів рукою по обличчю. Саме ця чутка вже протягом 10 років блукала палацом.

Його очі яскраво мерехтіли. Після, він опустив руку і з напором промовив:

- Ви, здається, щось неправильно розумієте. Я не покидав іі протягом 10 років, не тому що любив попередню королеву.

Чому ця жінка заговорила про це? Сабеліан не розумів цього, але він продовжував цю розмову.

- Те саме стосується і мого ставлення до Бланш. Повірити в таку нісенітницю...

- Тоді чому ви тримаєте Принцесу осторонь? Ваша Величносте, ви маєте знати, існує дещо, що називається батьківською любов'ю.

На це запитання не було відповіді. І час немов теж завмер.

"Здається, моє запитання вийшло невдалим."

І тут Ебігейл пошкодувала.

Тільки вона хотіла сказати, що йому зовсім не обов'язково було відповідати, як пролунав голос Сабеліана:

- ...я не знаю, що таке батьківська любов!

- Що?!

Сабеліан мовчав, ніби до цього нічого не говорив. Його одкровення було схоже на короткий літній дощик.

Ебігейл більше не стала ставити запитань, бо Сабеліан опустив голову, вона не розуміла причин.

Незручне мовчання тривало. Лише сонячні промені яскраво освітлювали тишу. Сабеліан повільно піднявся зі свого стільця.

- У будь-якому разі, факт залишається фактом: ця дитина є спадкоємцем Королівства. Я робитиму все можливе для виховання Бланш, вам не варто про це турбуватися.

- ...

- Тут багато хороших книг, якими можна насолодитися.

Сабеліан покинув кімнату. Слова Ебігейл були почуті, але він їх проігнорував.

Він ішов коридором один. Це було трохи виснажливо. У його голові так і звучали її слова.

Кохав її? Кумедна історія. Покійна Міріам перевернулася б у труні, почувши це.

Нічого схожого на кохання не існувало ні в його минулому, ні в сьогоденні. А якщо його не було в сьогоденні, то й у майбутньому ныякого кохання не могло б існувати.

Але нічого страшного. Він і без цього жив непогано.

Йому здавалося, що він зробив щось не так. Можливо, не слід було погоджуватися на цей спільний обід? Чи не слід було підпускати до себе Ебігейл?

Якби він знав, то не почувався б так, ніби не знає причини.Він відчував, що ще пошкодує про це, але зараз прямував до себе в кабінет, щоб віддати потрібні розпорядження і скасувати зустрічі..

Але все таки, щось він зробив не так.

***

 - Я не знаю, що таке батьківська любов... - сказала вона, наслідуючи тон Сабеліана.

Веріте в образі хлопчика сидів на стільці, поклавши одну ногу на іншу.

- Хм,.. І?

- На відміну від чуток, здається, він не любив свою колишню дружину.

Коли він сказав, що ніколи не любив свою колишню дружину, я трохи зніяковіла. Здавалося, що він був навіть ображений цими словами.

- Я думала, що Сабеліан був закоханий у свою колишню дружину, але якщо це не так, то чому він не покидав її протягом 11 років?

Коли він сказав, що не знає, що таке батьківська любов, обличчя Сабеліана потемніло.

Для нього Бланш була чимось на зразок рани. Тому я не могла більше розпитувати.

- Якщо я дізнаюся чому Сабеліан ненавидить Бланш, то зможу придумати спосіб, як зробити їхні стосунки кращими.

- Хм. До мене дійшли деякі чутки.

- Чутки? Як вони могли до тебе дійти, якщо ти весь час перебуваєш у цій кімнаті? Ти почув їх від покоївок?

- Ні. Я можу побачити будь-які місця, якщо в них буде дзеркало. А чутки ходять усюди.

‘Стоп, Веріте сказав, що може бачити всі кімнати, де є дзеркала?’, - здивовано подумала Ебігейл.

Хіба це не ідеальна можливість? Це як дивитися телевізор. Я хотіла запитати більше про цю його здатність, але мені було цікаво дізнатися чутки про Сабеліана.

- Так про що ти чув?

- Сабеліан з самого початку був холоднокровною людиною без емоцій. Дочка і мати були буквально ув'язнені.

З того, як розмовляла і поводилася Бланш, при першій нашій зустрічі, я подумала про те, що вона справляла враження заляканої і загубленої дитини, яку, до всього іншого, ще й ніхто не любить.

- Чи є інші чутки?

- Так, але... це не дуже приємні історії.

Веріте злегка насупився. Потім він доторкнувся до своєї щоки і сказав, ніби був роздратований:

- Є чутки про те, що Бланш не є дочкою Сабеліана.

- Що?! Так її удочерили?

- Ні. У Міріам був роман з іншим чоловіком.

Мій рот розкрився від подиву без мого відома. Ві-вітряність?.. Невірність?.. Королева зайшла занадто...

- Це правда?

- Немає жодних доказів. Це просто плітки. З чуток, Сабеліан ненавидить Бланш, бо вона дитина іншого чоловіка, і відтоді він не довіряє жінкам уже протягом десяти років.

Я поспішно закрила свій роззявлений рот. Це просто чутки. Якщо він ненавидить Бланш через невірність своєї колишньої дружини, то це, звісно, неправильно. Але...

- Якщо відкинути чутки вбік, Бланш дуже схожа на Сабеліана.

Характер зовсім інший, але якщо подивитися на зовнішність, то Бланш - безумовно дитина Сабеліана.

І колір волосся, і колір очей були як у її батька. Чесно кажучи, якщо все зіставити, це не могла бути дитина від іншого чоловіка.

Незважаючи на мою реакцію, Веріте все ще виглядав збентеженим.

- Є ще одна людина із зовнішністю Сабеліана.

- Людина, яка має такий самий вигляд?.. Серйозно?

Веріте кивнув і сказав:

- Рейвен.