Я лежав на спині
Спина лежала піді мною
Я дивився на стіну
І думав про життя суворе
Чого ж воно таке жорстоке
І красиве, і глибоке
Там я все встиг обміркувати
І родину, і роботу
Лиш одне не встиг
Тебе, любий мій народе
Чого же ти такий стражденний?
Тиж наче не убогий
Не бідний, не босий?!
Але все одно ти раз, за разом
Потрапляєш в
„Братскиє абятія”
Від сусідніх нам народів.
Чого ж?! Питаюся тебе.
Ех... Напевне відповідь
Одному богові, відома.
Відредаговано: 16.03.2025