1.Зникла

 Жанна повернулася до гуртожитку увечері. Сивий вахтер вже почервонів від алкоголю та щось дивився по маленькому телевізорі, у своїй кабінці. Вона піднялася ліфтом на четвертий поверх та зайшла у свою кімнату.

Інна не так давно перебралася до Жанни. Вона багато спала та практично не вживала їжу. Пила воду та читала книжки Зімбардо. Зараз, ліжко Інни було порожнім.

Жанна набрала номер подруги, але телефон був вимкнений. Грошей на квиток до дому, Інна не просила та і всі речі залишилися на місці. Жанна вийшла з кімнати та піднялася на верхній поверх.

Компанія скульпторів та філософів обговорювали теорію плоскої землі. Тарас випивав віскі та багато говорив. Коли помітив Жанну, то перевів на неї всю увагу.

- Ти бачив Інну сьогодні увечері? - запитала подружка.

- Ні, - байдуже відповів він.

- Не знаєш куди вона могла піти?

- Пробач, але я не слідкую за нею.

- А дарма... - сказала Жанна і вже хотіла розповісти про вагітність Інни, але зупинилася вчасно.

- Що? - не зрозумів Тарас.

Один зі скульпторів підійшов до Жанни та Тараса.

Ігор Карпенко запросив дівчину на фуршет. Стіл з випивкою та закусками стояв прямо на блоці.

На балконі проглядалися вогники цигарок та лунав сміх, але Жанна відмовилася приєднатися до суспільства.

- Щось сталося? - здивувався Ігор.

- Інна зникла. Телефон вимкнула, - пояснила подружка.

Тарас залишив Ігоря та Жанну. Він не хотів брати участь у цьому розслідуванні.

- Я бачив її сьогодні вранці, - згадав Ігор, - Вона розмовляла з Бучаєм про Лису гору.

- Про Лису гору? Навіщо? - здивувалася Жанна.

- Це треба в нього запитати.

- А де він зараз?

- У кімнаті.

 Сергій Бучай мешкав разом з Ігорем Карпенком. Мав довге чорне волосся та вуса, був прихильником музики у стилі black metal. Язичні божества та старослов'янські ремесла захоплювали Бучая ще до вступу в університет прикладного мистецтва. На стіні, над ліжком Сергія, висіло поліграфічне зображення зірки Сварога. Потужний оберіг. Сам Сергій куштував хліб власного виробництва, з пророслої пшениці, та запивав це молоком.

Бучай здивувався появі Жанни у їх кімнаті. Він витер футболку від пролитого молока та збив крихти на підлогу.

- Ми шукаємо Інну. Ти не знаєш куди вона ділася? - запитав Ігор.

- Гадки не маю, - відповів Бучай та повернувся за стіл, де стояв ноутбук.

- Ти сьогодні розмовляв з нею про Лису гору, - стверджувала Жанна, хоча знала вона про це лише зі слів Ігоря.

- Так, - погодився Бучай.

- То навіщо їй ця Лиса гора? - підійшла ближче Жанна та присіла на ліжко.

Сергій підняв очі: Жанна мала хвилясте руде волосся, зелені очі та тонку талію.

- Вона дещо дізналася про це місце...Вирішила запитати у мене, - обережно розповідав Сергій.

- Що саме? - допитувалася Жанна.

- Лиса гора це непросте місце. Туди приходять різні люди...Навіть проводять деякі ритуали та практикують магію, - запевняв Бучай.

- Я чула про це. Та чому Інна цікавилася Лисою горою? - здивувалася Жанна.

Бучай відкрив шухлядку у столі та дістав звідти книгу з назвою Лиса гора.

- Не треба було давати їй читати цю книгу, - сказав Сергій з почуттям власної провини.

- Що це? - запитала Жанна та подивилася на оригінальну обкладинку книги: Лису гору намалювали у вигляді молодої містичної жінки, а її вбрання з різнотрав'я, дерев та квітів.

- У цій книжці, автор згадує про одне цікаве місце на Лисій горі...- пояснив Сергій.

- Ти справді вважаєш, що таке місце там існує? - перебив його Ігор Карпенко.

- Ви про що взагалі? - втрутилася Жанна.

- Поляна бажань, - коротко відповів Ігор.

Жанна встала з ліжка та почала ходити по кімнаті.

- Тобто, Інна вирішила перевірити цю байку? - здивувалася дівчина.

- Вона хоче повернути Тараса, - пояснив Бучай.

- Ти дійсно думаєш, що гора їй допоможе? - зупинилася Жанна.

Бучай мовчав, але в його погляді читалася згода.

- Стоп. Я так розумію, що Інна все ж таки пішла туди шукати поляну бажань? - припустив Ігор.

- Правильно розумієш, - підтвердив Бучай.

- То нам треба піти на пошуки Інни. Адже там небезпечно вночі, - запевнив Ігор Карпенко.

- Може повідомити у поліцію? - нервувала Жанна.

- Поліція не допоможе. Вони раніше трьох днів, з моменту зникнення, не почнуть шукати її, - сказав Бучай та сховав книжку назад у стіл.

- То ми маємо це зробити, - погодився Ігор.

- Чувак, я пас. В мене свої справи, - відмовився Бучай.

- Але ти знаєш ті стежки! Ти бував там на своїх тотемах, - пригадав Ігор.

- На капищі, - виправив його Сергій.

- То відведи нас! - наполягала Жанна.

Сергій почав вигадувати причини, аби залишитися у кімнаті. Жанна зрозуміла, що супровід вони не отримають та вийшла у коридор. Ігор наздогнав її вже біля ліфта.

- Ти куди? - запитав Ігор.

- На верхній поверх. Можливо хтось звідти піде з нами, - припустила Жанна.

- Зупинися. Ходімо туди вдвох та все перевіримо? Можливо не слід привертати стільки уваги? Та ми навіть не знаємо, чи справді вона там, - пояснював Ігор.

 За вікном вже сутеніло. У травні після дев'ятої на вулиці вже темно. Ігор повернувся у кімнату, щоб взяти ліхтар. Жанна зазирнула до себе, аби перевдягнутися та взути зручне взуття. Вони домовилися зустрітися на дворі, біля гуртожитку.

Вже біля ліфта, Жанна зустріла Тараса.

- Я йду шукати Інну, - повідомила дівчина.

- Щасти, - сухо відповів нетверезий Тарас.

Ліфт вже відчинив двері та Жанна зайшла у кабіну.

- Вона вагітна, - сказала дівчина та натиснула на кнопку.

Двері вже зачинялися, але рука хлопця їх зупинила.

- Що? - шоковано мовив Тарас.

- Вона вагітна від тебе, - повторила Жанна.

Тарас зайшов у кабіну ліфта.

Вони мовчали. Ліфт рухався вниз.