На верхній полиці бібліотеки був сон.
Ніхто не знав, як він туди потрапив. Він був між старими казками та словниками.
Але одна дівчинка його почула. Вона прийшла до бібліотеки просто перечекати дощ — але щось на цій полиці її покликало.
Вона потягнулася… й заснула прямо за столом.
І наснився їй дивний сон — про будинок з книг, де всі історії шепочуть і пам’ятають ім’я кожного, хто їх читав.
А коли вона прокинулась, то зрозуміла:
вона хоче писати сни, щоб хтось колись теж їх прочитав.
Лис це почув. І лишив їй перо.
Відредаговано: 15.07.2025