Один сон — маленький, м’який і ледь кольоровий — загубився.
Він був призначений дівчинці, яка колись мріяла про море, але тепер засинала з думками про рахунки.
Сон довго кружляв світом. Його не пускали до чужих вікон.
Він блукав між дахами, торкався хмар, шукав, кому стати під подушку — та ніхто не був “його”.
І тоді його знайшов Лис.
Він дивився на нього довго. А потім просто взяв лапкою — і повернув туди, де йому судилось бути.
Дівчинка спала неспокійно. Але коли Сон ліг поруч, у неї ворухнулась рука — ніби хвиля.
І їй наснилось море.
Наступного ранку вона дістала стару валізу.
І, не знаючи чому, поклала туди фарби.
Відредаговано: 15.07.2025