“лис, що збирав сни”

Казка про дівчинку, яка малювала в повітрі

Колись у маленькому місті жила дівчинка, яка не мала фарб.
Але це її не зупиняло. Вона малювала в повітрі — пальцем креслила вікна, дерева, мрії.
Її уявні картини залишались невидимими, але вона знала: вони — справжні.

Вона виросла. І життя витерло з повітря всі її лінії.
Тепер вона рахувала дні, а не фарби. Спогади замінила практичність.

Однієї ночі, коли місто спало, до неї прийшла Лисиця. Вона нічого не сказала — лише залишила їй коробку.
Усередині були… невидимі фарби. Ті самі.
Вона не знала, як з ними бути. Але щось у грудях розгорілося.
І тоді вона вийшла надвір, підняла руку — й почала малювати в повітрі знову.

І неважливо, що ніхто цього не бачив.
Бо Лисиця бачила.



#2976 в Фентезі
#1589 в Різне

У тексті є: сни, мрії, лис

Відредаговано: 15.07.2025

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше