Малюнки природи
Вже сніг ожив, упав й розстав,
З зимою привітав…
І свіжістю зими обвіяв вітер,
Зима — уже не жити квітам…
Лиш за вікном життя тендітної троянди бавить…
І хочеться усе проґавить,
Лиш не її…
Рожева й зелена, ніби мрія у сні…
З шипами тендітної натури,
як сонце серед днів похмурих,
Як небо серед кімнат, як хвилі
Чистої і грубої краси…
Троянди вони милі,
Як прояв ранньої роси…
Але серед зими не довгий їх вік,
А за вікном все той же білий сніг,
Що знову тане…
Краса в якої сил не стане,
Щоб прожити більше ніж живе…
Це світ, такий порядок є…
І сніг у чорноті багнюки,
Й трава у сірості доща,
Природи дивні малюнки,
Яким радіє душа
І серце радіє,
Такі малюнки робити лиш природа уміє
Ми ж лиш глядачі,
Яким картинки ці до душі,
А може і ні,
Та малюнки сподобалися ці мені…
9.12.09