Холодно, жарко
Холодно — не зігрітись,
Жарко — холодок не знайти…
Не можливо усе змінити,
І просто від себе піти…
Те що забуто — не згадати ніколи,
Те що в пам'яті не стерти з лиця,
Те що в серці уколом б'є,
Не є початком кінця…
І не збагнути того, що сенсу просто не має,
І істини там не знайти,
Де брехнею весь світ ламає
Хтось, ради своєї мети…
І в добрі без зла не можливо
Щасливо жить і кохать,
Бо воно стає неважливим,
Нема з чим порівнять…
Ми все дізнаємось в порівнянні,
Все що оживить і убива,
А сенс життя у коханні,
Якого просто нема,
Чи занадто багато, щоб у спокої жить.
І не рахувати втрати, якими душа дорожить…
А холодом не зігрітись,
І жар не змінити на лід…
Просто потрібно жити,
А не тікати від бід,
А боротись, силою волі ламати…
Хто проти? Хто слово ще хоче сказати?
Слова не для сенсу – слова є слова…
Але холод на жар не змінити,
Як воду на кров…
А душа буде жити, поки в серці любов…
6.12.09