Як боляче
Як боляче розуміти,
Як боляче жить,
Як боляче, все не змінити,
Ні за що не змінить…
Не змінити ті сльози
І біль почуття,
І відчуття, що не потрібне життя…
Впала сльоза, запалала багаттям,
Що нічого не варте,
Ні до чого багаття…
Ні до чого кохання,
Ні до чого дружба і любов…
Повага рання
На розпач змінилася знов…
І знов охололо все у душі,
І знов вірші почалися…
Мов уперше
Зіткнувшись із пеклом,
Мов уперше потрапивши в рай,
Мов уперше, кричу не забувай!
І розумію, що мене не чують,
Я не потрібен,
Слова смерть ці віщують,
Але я живу, хоча зі сльозами,
Люблю зиму,
Хоча харить вона льодами…
Хоч холод вбива…
Я холоднокровний і пекельна душа…
Хочу любові, романтики, кохання,
Поцілунок ніжний звечора і зрання,
Хочу просто любити, бути життям і жити…
Хочу, та реальність убива повільно…
Все стабільно, незадовільно.
28.12.09