Піду
Трясця його матері!
Щось знайшов у театрі,
Чи втратив в реалі…
Не знав? Так усі не знали!
І були в печалі,
І навіть кохали…
По різному,
Уявляли себе грізними,
Босяками…
Битви роками…
Роки дружби…
Згадувати тужно?
Напевно…
Слова натхненно, непевно,
Під музику…
Ворогові по дружньому,
Другові по ворожому
І по заслугам кожному перехожому…
Словами божими, чи ненависті…
В радість вам!
Хай буде по вашому,
Бажаю вам кращого,
Не бажаю лихого,
А ліпше нічого…
Бажати не буду…
І кохання і дружбу забуду. Забуду вас!
Прийде час! І розсудить. Адже всі люди…
І люди різні ми, думки та запізно…
Пробачення, чи до побачення, чи прощайте,
Забудьте, і далі живіть і будьте
Самими собою в реалі…
А я піду від вас із печаллю
19.10.09