Сльози
З біло чорного екрану
Зривалися букви зверху-вниз, як сльози…
Мабуть запізно, чи зарано
Виникли в почуттях морози…
Ні холодно, ні жарко в почуттях,
І символи з екрану на підлогу…
Дратуючи життя,
Вартуючи за рогом…
28.09.09
Під сонцем
Під сонцем завтрашнього дня,
Під суєтою вчорашньої ночі…
Сиджу як щеня і жити не хочу…
Бажаю… Всі дні повернути у русло,
Тікаю… Та тікати вже тупо…
Біжу, але бігти не можу,
І люблю мабуть кожну…
Одну лиш кохаю… Як бути не знаю…
А й навіщо вже бути?
все одно не забути… І не згадати…
Я втрачений часом, і не віддати,
Що взяв я з запасом…
Не знаючи плину, ніби дитина…
Ніби дитя поміж величі гір
Я не просто хотів — я бажав!
Та багато не знав…
І не хотів навіть знати…
Любить, ненавидіти, чи просто кохати…
До скону, не знаючи стону…
В грудях…
Яким буде шлях?
Невідомо…
Я йду, але йду не додому…
28.09.09