Лимонад долі

Цікавий смак

Коли я вийшла тепле повітря різко вдарило мені в обличчя. Я видихнула і подивилась навколо, все як звичайно, пташки співають, гомін людей навколо, але для мене щось невловимо змінилось, сама тоді ще не могла зрозуміти що саме. Я опустила погляд на лимонад в руках і в голові відразу випливли слова тієї дівчини за касою. Я розуміла, що вони нічого не означали, але все ж зародився якийсь маленький вогник сумніву, а раптом це дійсно не просто напій.

 

Кілька хвилин постоявши в роздумах я побачила, що лід вже почав танути і злякавшись, що вміст склянки вже не буде таким холодним зробила великий ковток. Смак був просто неймовірний, легкий, в міру солодкий і одночас з кислинкою, відразу ж я зрозуміла, що це бузина і лимон, дуже незвичне поєднання, але я була просто в захваті. Все ж не дарма я стільки простояла в черзі, воно того вартувало. Отак спокійно попиваючи лимонад я пішла в сторону будинку, завдяки прохолоді напою спека вже не здавалась такою нестерпною.

 

Коли я вже була біля будинку зробила останній ковток і краєм ока за деревом помітила якийсь рух, знову діти в хованки граються, мабуть. Ех, смачно все ж було, треба буде ще завтра зайти в цей магазинчик, черга не обманула. Викинула стакан в смітник, дістала з сумочки ключі і пішла до дверей. Квартира зустріла мене спекотним повітрям, просто нереально дихати. Пройшовши в кімнату одразу увімкнула кондиціонер і пішла приймати прохолодний душ, коли я казала, що люблю холод я не жартувала взагалі. З самого дитинства я погано переношу спеку тому мій тато привчив мене робити обливання холодною водою, тому до своїх майже 24-х років я була достатньо загартованою.

 

Вийшовши з душу я стала напроти дзеркала, звідти на мене дивилась молода, достатньо симпатична дівчина з темно-русявим волоссям, впалими щоками і що найдивніше яскраво-зеленими очима. Чому я кажу найдивніше? Бо мої батьки обоє кароокі і шанс того, що у мене можуть бути зелені очі був ближче до нуля, але у всьому іншому я копія свого батька. Він високий атлетичний чоловік який все життя займається спортом. Звичку до активності я від нього перейняла, у мене зріст 172, тому я теж достатньо висока і маю спортивну статуру, скажу чесно, дивитись на себе в дзеркало мені приємно. Від мами мені дістались достатньо пухкі губи і дуже довгі вії, в принципі увагою чоловіків я ніколи обділена не була, але я зараз для себе стосунків не шукала. До цього у мене був хлопець з яким ми зустрічались майже три роки, але ми обоє прийшли до висновку, що обоє виросли з цих стосунків і розійшлись на позитивній ноті.

 

Коли я вийшла з ванної то одягла свої улюблені домашні шорти і футболку, сіла за ноутбук, через тиждень у мене день народження і цього року я хочу відсвяткувати з розмахом. Друзів у мене небагато, а справжня подруга, якій я можу довірити все - взагалі одна, але мені цього достатньо. Відсвяткувати я планую в невеликому кафе біля того ж парку де сьогодні купувала лимонад, доречі, треба до них завтра зайти і запитати чи зможуть вони зробити відразу  багато для свята, хочу щоб всі мої близькі спробували таку смакоту. 

 

В таких роздумах і пройшла решта для, я домовлялась за кафе, телефонувала фотографу, звʼязалась з декоратором, не люблю займатись організацією, але якщо берусь за це, то роблю дійсно на совість, хочу запамʼятати цей день назавжди. Коли вже лягала в ліжко чомусь мимо волі згадала слова дівчини. Вона тоді сказала, що я не просто так зайшла в той магазин і чому у всіх лимонад був інший, а не такий як у мене? Невже і справді може бути мізерний шанс, що цей напій може бути незвичайним? І що то були за іскорки коли вона мені передавала стакан? Тоді мені здалось що то білки від сонця на краплях, але зараз заспокоївшись я розумію, що було взагалі на те не схоже. Питань залишилось більше ніж відповідей, але для себе я вирішила завтра знову туди піти.

 

Через купу думок заснути було важко, я постійно крутилась, мені все заважало, хоча зазвичай мені достатньо торкнутись головою подушки щоб я вже бачила сни. Цієї ночі навіть сон був не такий як звичайно, майже завжди мені сниться моя робота і те, як я нарешті забиваю на етичні норми і сварюсь з клієнтами кажучи їм в очі те, що накопичилось за роки роботи. Але сьогодні все було не так. Я відкрила очі і перше, що побачила це яскраве сонце, але спекотно мені не було, я лежала на соковитій, зеленій мʼякій траві під розлогим деревом бузини. Запах був дуже солодкий, з медовими нотками і ледь відчутним запахом цитрусів. Відразу згадався смак того чорного лимонаду. 

 

Я спробувала встати, вийшло це якось дуже легко, на багато легше ніж звичайно і в принципі я була менша ніж звичайно, навіть не так, я була дуже маленька. Я подивилась собі за спину і побачила маленькі крильця, я дуже сильно розгубилась, мені ніколи не снилось щось подібне. Взявши всю волю в кулак я подивилась по сторонам, дерев бузини було багато і біля кожного була така ж маленька дівчина з крилами як і я зараз. Я що, фея? Це точно був звчайний лимонад? Може мені щось підсипали?

 

Я спробувала себе ущипнути аби прокинутись, але нічого не вийшло, я відчула біль, але навколо нічого не змінилось! На хвилину мені захотілось плакати, я дуже захотіла додому, ущипнула себе ще раз, але це знову було марно. Я глибоко вдихнула, потім видихнула, знову вдихнула і вилихнула, серце трохи заспокоїлось і я захотіла підійти до дівчини яка була найближче до мене. Спробувала зробити крок і відчула як за спиною ворухнулася моє ж крило! Відчуття були дуже незвичні, спробувала ворухнути безпосередньо крилами і у мене вийшло! Це відчувалось не як сон, це було занадто реально! Посмішка сама зʼявилась на моєму обличчі, я відчувала себе на своєму місці і через страх невідомості пішла до іншої феї.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше