Лихий дарунок
вся версія
Вона хотіла колись побачити ту невідому людоподібну істоту, щоб принаймні взнати, хто ж це був.
Мріяла дати в пику, повидирати коси та пошматувати дрібними й великими кавалками.
Вона хотіла колись спитати «чому?», просто дивлячись в вічі…
Темний маг, що зустрівся в той час на перехресті, запропонував повернути тій людоподібній її дарунок. Вона відмовила темному. Вирішила, що справиться сама…
Час промайнув. Щось забулось, щось відпустилось, щось просто само пішло геть. Вона адаптувалась до подарованого їй лиха.
Дванадцять років ну майже минули. Вже став закриватись зодіакальний цикл. От тільки виліз спогад до свідомого про вчинок людоподібної істоти.
Вона знову захотіла побачити ту, котра з посмішкою на обличчі вколола її таку безневинну своєю невидимою отрутою.
Вона знову захотіла (як й колись) спитати «чому?» , не бажаючи тепер глянути в вічі, бо, певно, спалила б очиськами на імпульсі.
Вона ниньки знову була на перехресті вибору. Частина її хотіла вже власноруч без помочі темних повернути гострий дарунок. Частина її радила дарувати ганебній істоті максимальне світло.
Вона ще не знала, що обере, коли вкотре збереться до купи…
#4322 в Сучасна проза
#4498 в Різне
Відредаговано: 25.06.2019
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
