Розділ 7

Через місяць (Набережна)
Я тримав її руки ніжно споглядаючи на її красу.Недалеко музиканти грали класику, а люди метушилися квапившись у справах.Тільки ми сиділи здававшись забули про все на світі й тільки насолоджувались один одним.
-Тобі не здається, що ми схожі зараз на героїв із класичного роману?
-Так, той самий happy and, де головні герої подолавши всі труднощі нарешті стають щасливими, але наш поки, що не закінчений.-Не вистачає одного моменту.
-І якого ж.-Де я цілую тебе і кажу, що безмежно кохаю?
-Ні, ти маєш це сказати після цього.
Я став на одне коліно й вийняв із кишені червону шкатулку в вигляді серця в якій була золота обручка прикрашена дорогоцінним камінням.
-Чи станеш ти, Аліно Бондаренко назавжди моєю.-Чи вийдеш ти за мене?
-Господи...
Вона стояла прикривши руби обома руками від подиву.Їх хотілося зараз напевне запищати від щастя, проте вона стрималася.Тим часом навколо нас збирався натовп який знімав нас на відео та обговорював цей милий момент.
-Так, звісно ж так!Дівчина обійняла мене та прийняла обручку.Аля поцілувала мене і сказала:
-Я безмежно тебе кохаю Даніель Мінеллі.
-Це абсолютно взаємно Аліно Мінеллі.
Ми засміялися та пішли прогулюватись набережною поки натовп розходився.Вона зробила здається сотню знімків обручки з різних ракурсів.
Місяць тому
- Аля я благаю тебе, не йди.-Я просто так відповів Лейлі, щоб не акцентувати на нас увагу та не наголошувати на цьому.-Благаю тебе, зупинись.
-Не наголошувати?-Ти як собі це уявляв?-Я буду приходити до тебе таємно по вечорах, йти рано вранці, а решту часу вдавати ніби ми кузени?
-Згоден, це була одна з найтупіших ідей.Хочеш я зараз же піду й розповім всім про нас?
-Та Господи!-Ден, зрозумій, що ти маєш це зробити не для мене, а для себе.
-Зачекай мене тут одну хвилину, я піду за своїми речами й ми нормально поговоримо, прошу тебе.
-Ми завжди те і робимо, що говоримо.-Це нічогісінько нам не допомагає.
-Просто зажди одну хвилину.-Я обіцяю, що все виправлю.

Сьогодення 
-Куди ти мене ведеш?-Ми вже двадцять хвилин кудись йдемо.
-Ще трішечки.-Ось...-Закрий очі.
Я закрив їй очі своїми долонями.Й обережно направляв куди йти.
-На рахунок три розплющ очі.-Один...два...три.
-Дані це ти все зробив?-Тут чудово
Я привів її у чарівне місце біля озера, прикрашена квітами та кульками.
-Насправді це була не моя ініціатива.-Хочу тебе з кимось познайомити.-Це моя сестра Лоріана.
-Мені дуже приємно.-Ви дуже вродлива.
-Спасибі.-Даніель стільки про вас розповідав,що мені кортіло скоріше з вами познайомитися.
-Думаю ми будемо більше з вами бачитися, адже тепер ми одна родина.
-Авжеж, люба скоро пройде ваше весілля тому думаю ми станемо подругами.
-Чому спішити?-Я думала зробити гарне весілля із купою гостей.-На організацію піде щонайменше два місяці.
Який же я дурень,що до цього часу не розповів їй.Можливо я боявся,що це впливає на її думку, проте сподіваюся вона зрозуміє.

Місяць тому
-Що у вас сталося?-Мені сказали,що Аліна пішла?
-Ден не зараз.-Одним словом я все зіпсував.
-Роби висновки Даніель, доля не хоче, щоб ви були разом.-Проте в цій ситуації ти поводився як дурень.-Цю шлюху Лейлу давно треба було поставити на місце.
-Камі облиш його.-Краще повертайся до свого кавалера, бо вже зачекався.-І годі вже пити.
-Ось бачиш!-Ти завжди вказуєш,що мені робити.-Захочу взагалі з ним пересплю тобі яка різниця?
-Здається Ден вам теж пора.-Каміла ледь на ногах стоїть.
-Так, більше вона в мене цього тижня нікуди не вийде.-Якщо батько дізнатися нам обом будуть непереливки.
-Я вже піду,Але мене чекає.-Якщо щось буде потрібно дзвоніть.
Я підбіг до місця де вона мала мене чекати та побачив лише свою машину.Напевне їй набридло чекати чи набрид я й у двох варіантах виходжу винним я.
-Алю прошу візьми слухавку.-Благаю тебе.-Я все виправлю, клянуся.-Бісовий автовідповідач!Я кинув телефон на дорогу й він розбився в мить.

Сьогодення 
-Братику, якщо ти не проти нас із твоєю дівчиною потрібно переговорити наші дівочі справи.
-Ви знайомі всього декілька хвилин, а вже якісь секрети?-Кожного разу ти дивуєш мене все більше сестро.
Я сів на килимок постелений для красивих фото та почав переглядати стрічку в інстаграмі.
-Як ви познайомилися?
-Невже він вам не розповідав?
-Ні, і ще дещо.-Давай перейдемо на ти.
-Гаразд.
•••
-Він серйозно так сказав?-Братику нам вдома потрібно буде обговорити твої вміння спілкуватись із дівчатами, бо це в тебе явно не на найкращому рівні.
-Якби я не вмів спілкуватись із дівчатами то не був би зараз закручений із найкращою дівчиною на планеті.
-Ну гаразд, компліменти в тебе на найгірші.
-Що це зараз за змова проти мене?-Ну гаразд ти Ларо, але ж ти Аля...від тебе я такого не очікував.
Ми всі почали сміятися.Справді проводити час у такій компанії було чудово

Місяць тому
-Аля поговорімо.
-Ти вже зовсім здурів?-Слідкуєш за мною?
-Я просто хочу просити вибачення.
-Ну тоді проси вибачення і йди!
Вона зупинилась і схрестила руки на животі.Погляд у неї був сердитий, зовсім не схожий на її звичайний.
-Вибач мені, прошу.-Я можу тобі дещо показати?
Вона не відповідала оглядаючи мене з ніг до голови.
-В тебе п'ять хвилин.-Далі я тебе слухати не стану.
Я взяв її за руку та відвів прямісінько до дороги.
-Що ми тут робимо?-Ти хочеш шантажувати мене,що кинешся під машину якщо не пробачу?
-Я думав над цим,але ні.-Поглянь вгору.
Вона підняла погляд та побачила на величезному білборді напис-,,Благаю про прощення мою кохану дівчину Аліну".
Вона посміхнулась й сказала:
-Мені приємно, та це не вихід.-Бувай, Даніель!
Ну і,що я знову роблю не так?Аліна дівчина яка запаморочила мені голову і я не можу її відпустити.