Розділ 4

Зранку я прокинувся із синцями під очима й розбитою губою(те ще видовище), але це мене практично не хвилювало.Те, що мене насправді довело до безсоння...Аліна і те як вона буде відноситися до мене сьогодні.З одної сторони ми обоє були п'яними й робити висновки на фоні вчинків двох сп'янілих людей - дурниця, з другої я ж сам запропонував їй зустрічатися, а потім коли залишав один крок...один маленький крок до можливого початку відносин я пішов.Зваливши все на тупий - ,,невдалий момент"
-Сонько й довго ти ще валятимешся в ліжку?-Я звичайно розумію у вас типу,,похмілля" і все таке, але в няньки до двох хлопців та наглої дівки(яку я взагалі-то бачу вперше) не наймалася.-Тому чекаю негайного підйому й пояснень.
Ох, це нагле і трохи стервозне з одної сторони миле дівчисько я впізнаю із тисячі.Каміла-молодша сестра Дена.Вона була не схожою на тих вередливих серіальних істеричок сестер.
-Вже встаю.-Ти взагалі тут давно?
-Судячи з того, що брат подзвонив мені о пів на другу вечора, а я не дурепа, щоб вночі самій пертися на другий кінець міста до дачі десь дві години.
-Зможеш принести води, будь ласка.
-О ні, друже, підіймай свій зад і шуруй прямісінько до кухні де ти із гордо піднятою головою сам наллєш собі води.
-Та годі вже сарказму.-Ще п'ятнадцять хвилинок й спущуся до вас.
-Яких ще п'ятнадцять хвилин?-Більше п'яти я чекати не буду, а просто вижену цю повію, виговорю моралі брату, що кличе мене для всякої фігні й обіллю тебе водою, щоб ти нарешті прокинувся.-Я зрозуміло виразилася?
Хто, хто, а от Каміла справді вміє знайти слушні слова для пробудження.Вам буде цікаво чому вона зі мною розмовляє наче із братом?Тому, що вона мені і є наче сестра з самого дитинства коли ми троє гралися.Камілла, Даніель і Ден...Цей напис ми залишили на старому дереві яке знаходиться в нашому місці.Це недалеко від їхньої дачі.Я часто сюди приїздив на літні канікули(поки Лора страждала безрезультатно навчаючись користуватись пістолетом).
-Я вже думала починати виконувати свої погрози.
-Тебе вона теж насильно з ліжка витягнула?
-О, ще і як
-До речі ніхто не хоче мені пояснити перебування в цьому домі невідомої мені дівчини.
-Думаю це тобі має Даніель пояснювати 
-Камілло ця дівчина - це моя...
-Що обговорюєте?-До речі доброго раночку Дані.
-Дані?-Чувак ти попав

До кімнати зайшла Аля в халаті й мокрим зав'язаним тугим рушником волоссям.Дівчина щойно вийшла із душу.На ній й сліду не було про вчорашню ніч і події в барі.Можливо, хоча сьогодні я у всього розберусь.Зрозуміло, що на одинці.
-Годі вже вам.-Ти значить нова подружка Даніеля?-Добре, тоді ви тут дихайте ранковим повітрям, а я замовлю піцу й відвезу дівчину.
-Вже?-Можливо я б могла залишитися трохи з вами?-Буде весело - справді, тим більше, що мене потрібно дещо обговорити з хлопцями.
-Які це ще в тебе справи з хлопцями?-І до речі від коли це ви почали проводити сюди дівчат?-Ми ж здається домовлялися.
-Аля не одна з тих дівчат.
-Ой, робіть, що хочете.-Три пепероні й одну чилі, як завжди?
-Можливо цього разу ви трохи змінете раціон?-Як щодо приготування корисного сніданку?
-Ні, ми ніколи не порушуємо традицій з піцою.
-Я думаю можна спробувати?
-Що?-Ден скажи хоч ти щось
-Камі, можливо варто спробувати дещо новеньке?-Піци ми завжди встигнемо наїстись.
-Каміла ти куди?
-Я не голодна.-Посиджу у своїй кімнаті.
-Що це з нею?
-Не знаю, в неї таке часто трапляється.-Хай посидить в кімнаті, ніби від цього щось зміниться.

Ми готували сніданок й це було справді дуже весело.Це тісто по всій кухні, вершки на лиці та трохи підгорілі панкейки запам'ятаються надовго.Можливо Дену було не дуже весело, проте ми залишились задоволені дивитись фільм.
-Ти куди?
-Піду Камі пошукаю, щось давно її не видно.
Ден вийшов з вітальні й підійнявся до кімнати, але її там не було.Він обійшов весь дім, проте дівчини ніде не було.Ми з Алею теж почали допомагати.
-Хлопці я її знайшла.-Йдіть сюди.
Каміла лежала на шезлонгу поруч із басейном попиваючи лимонад.
-Ти здуріла ми тебе всюди шукали.-Чому не відкликаєшся?
-Я тобі ,що собака, щоб відкликатися?-Мені стало нудно і я вирішила вийти до басейну.-Тепер будьте раді повернутися звідки прийшли та залишити мене наодинці.
-Надворі така гарна погода, може складемо любій Камі компанію й відпочинемо в басейні?
-Ви знущаєтеся?
-Аліна, гарна ідея тоді ми з Деном підемо переодягнемося.
-Точно...не вийде.-В мене немає купальника із собою.
-Я думаю моя сестра любо позичить тобі якийсь один із тисячі нових просто куплених за красивий дизайн і ні разу не одягнутих.
-Хах, їх там же всього...ну добре їх багато.-Проте боюсь, ці купальники будуть замалі.
-Не думаю.
Каміла була надто суворою стосовно Аліни яка їй нічого не зробила й попри образливі слова продовжувала їй посміхатися.
-Ну то, що проведеш мене на гору, щоб я приміряла?
-Та ходи вже.-Що тут вже вдієш...
-Ти щось сказала?
-Кажу, що маю декілька варіантів.
Вони пішли до гардероба, а ми прийнялися надувати Камілиного улюбленого, рожевого фламінго вона плаває завжди на ньому.
Тим часом в гардеробній
-Можливо на тебе налізе зелений...і ось цей темно синій.-Вони нові не переймайся.
-А ось той рожевий.
-Я його тільки два дні тому купила спеціально для таких днів.-Планую зараз одягнути, тому обери якийсь з цих, що я тобі дала.
Аля незадоволено пішла приміряти.
-Упс, Камі вони завеликі на мене можливо ти можеш мені дещо інше запропонувати?
-Я відійду на хвилину, перевірю чи в нас є лід для напоїв, а якщо ні, то швидко покладу.-Залиш ті на столі, візьми приміряй ось той оранжевий з вирізом.
-Добре, ти не переймайся.
Каміла спустилася та вийняла лід, заодно вийшла на хвильку до нас.
-Ви надули фламінго?-Ура, здається день планується не із самих нудних.
-Ти чому ще не одягнена?
-Чекаю поки та напримірюється.-Зараз зроблю нам чогось випити.
Тут із дому вийшла Аліна в неймовірно гарному рожевому купальнику який їй дуже підходив.
-Ти взагалі?-Я ж сказала тобі одягнути оранжевий!-Невже так важко було це зробити.
-Оу, мила пробач.-Він виявився мені великим отож я вирішила ,що ти будеш не проти якщо я одягну цей...-Проте я бачу тобі це не подобається, напевно мені все ж таки варто передягнутися.
-Варто!-Ще і як!-Чому ти саме цей обрала?
-Ну годі сестро.-Яка тобі різниця, якщо в тебе їх вдосталь?-Нехай, як вона могла знати, що ти із багатьох нових купальників захочеш обрати саме цей?-Тобі не здається, що це вже капризи з твого боку.
-Так, Ден правий.-Одягни любий і приєднуйся до нас.
-Ок
Видавила вона з себе.Насправді в неї вже не було особливого бажання веселитися й проводити з нами час.Хоча я не розумію до чого тут ці капризи...Можливо їй просто не сподобалася Аліна, але саме з нею я планую будувати своє життя і вона повинна її прийняти такою, якою вона є тому, що між дружбою і коханням я оберу кохання.
-Ден.-Ну де ти там?-Допоможи мені!
-Алін, Ден зараз трохи зайнятий зможеш їй допомогти.