Лицеміри

поезія

 

Твоя похвала нічого не варта,

Бо зроблена в угоду собі.

Сміятимешся потім із жарту

Про мене. Аби не було погано тобі.

Фальшиві подруги. Такі ж друзі:

Усміхаються, п’ють зі мною вино…

А при нагоді кинуть на смузі,

На чорній – неначе це лиш кіно.

 

Як гидко жити, багнувши кінечність

Друзів вчорашніх, навіть сильних,

Які задля інтересів, власно-жильних,

Вмовлятимуть про якусь доречність…

Сумно бачити, що втрачають совість,

Підлаштовуючи меншовартість.

Як бентежить особиста «фартовість»,

І як їх ночами зжирає заздрість!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше