13

Закінчення дня і весь вечір після зустрічі з шофером видалися для Юлечки доволі непростими. Спершу жінці довелося вислухати чимало в’їдливих зауважень від директора школи. В любовному шаленстві вчителька якось забула про розклад уроків, тож у навчальну аудиторію, на своє чергове зайняття, безнадійно запізнилася. Хоча наполовину пропущена лекція напевне ж не була головною причиною невдоволення педагогічного начальства.

Так вже склалися обставини, що безпосереднім керівником Юлечки виявилася вельми специфічна особа на ймення Степанида Олегівна. Викладачкою вона насправді була від Бога, а от в повсякденні вела себе мов справжня мегера. Віддавшись сповна своїй професії вона здається геть позбавила себе особистого життя. Незважаючи на вже доволі підстаркуватий вік жінка все ще знаходилася в статусі «самотня», і всякі людські радості та задоволення здавалося були для неї невідомі. Тільки-но хтось з колег появлявся в школі зі веселою усмішкою на обличчі, як вона супилася, хмурніла і всім виглядом демонструвала своє невдоволення і роздратування.

В школу Юлечка не те що прийшла, прилетіла. Її груди розпирало від неймовірної втіхи, а свідомість ще витала в неозорих висях солодкого блаженства. Жінка життєрадісною пташкою впурхнула в учительську, й щось жваво почала розповідати подружці-«математичці» Наталі, як сердите покахикування директриси змусило жінку осіктися. Вона лиш на мить зиркнула на начальничку, як від хорошого настрою враз не залишилося й половини того, що ще щойно було.

Дальше Степанида Олегівна майже півгодини читала повчальну проповідь своїй бідолашній підлеглій. Монотонним голосом вона бубоніла про високий статус професії вчителя. Моралізувала про недопустимість негідної поведінки педагогів загалом, і запізнення на роботу зокрема. Напучувала, що на уроки наставниця має з’являтися в статечному й серйозному вигляді, а не як легковажна вертихвістка. Ну й багато чого іншого, від чого в Юлечки аж у скронях защеміло.

Додому жінка повернулася втомлена і з різким головним болем. Тут на неї чекали чергові сімейні негаразди. Виявилося, що у доньки-підлітка почалася жахлива депресія, бо її покинув хлопець. У малої це було перше кохання, тож переживала зраду любимого вона бурхливо, зі рясними сльозами та шаленою істерикою. Довелося Юлечці використати все своє педагогічне вміння, щоб хоч якось заспокоїти зарюмсану дитину й більш-менш привести її до тями. Жінка, як і всякий хороший вчитель, непогано зналася на підлітковій психології, тож врешті-решт вона досягнула задуманого.

Ледь справившись з цією проблемою Юлечка була змушена відразу ж зайнятися іншою. Зателефонував старший син, який навчався в столичному університеті. Хлопець він хоч і був тямущим, однак мав й одну суттєву слабкість. Захопився різноманітними онлайн-іграми, і віддавав цьому новомодному хобі весь свій вільний час. Раніше жінка дивилася на таку залежність сина крізь пальці. Вона цілком справедливо вважала, що вже краще він сидить за комп’ютером, ніж має зв’язатися з якоюсь недостойною компанією. Та тепер фанатична пристрасть юнака до Інтернету все більше й більше турбувала маму. Парубок почав пропускати заняття, став натякати про можливу перерву навчанню, а якось навіть заїкнувся про бажання стати професійним ґеймером.

Ясна річ, що такі слова сина не могли знайти схвалення в жінки. Власне саме на цю тему у них й сьогодні виникла гостра телефонна суперечка. Хлопець подзвонив для того щоб попередити її, що збирається після закінчення семестру поїхати закордон. Мовляв там намічається великий міжнародний турнір, будуть присутні гравці ледь не зі всього світу, призовий фонд просто неймовірний і на випадок перемоги він може отримати величезний виграш. Отримана сума буде настільки солідною, що тих грошей йому вистачить на безбідне існування все подальше життя.

Юлечка жахнулася від почутого. Вона й раніше неодноразово просила сина одуматися й не робити дурниць. Говорила що не буває легких грошей і за все врешті-решт доводиться платити. Наполегливо переконувала подумати над своїм майбутнім, взятися за розум, закінчити навчання і влаштуватися на хорошу роботу. А сьогодні вони навіть полаялися і жінка пригрозила, що не захоче більше його знати, якщо парубок вчинить так як задумав. Здається останнє трохи отверезило хлопця і він неохоче пообіцяв відмовитися від своїх намірів. Тільки Юлечка не надто вірила в те що її норовливий син так просто здався. Знала, що потайки він все ж постарається здійснити задумане.

На розбірку дитячих проблем пішло чимало часу і приготувати вечерю для чоловіка вона звісно ж не встигла. Це стало ще однією причиною для маленького домашнього конфлікту. Загалом жінка непогано куховарила, і за давно заведеною традицією вечеря завше залишалася на її відповідальності. Відсутність смачного наїдку на столі викликало у благовірного не лише неабияке здивування, але й цілком необґрунтований вибух гніву й роздратування. Вочевидь йому теж попсували нерви на роботі, але ж нащо було зривати свою злість на ній? Та як би там не було, а вони посварилися, перестали розмовляти одне до одного і навіть спати лягли порізно.

Ввечері жінці довий час не вдавалося заснути. Зовсім не через сьогоденні клопоти і неприємності вдома та на роботі. Її свідомість все ще не могла остаточно оговтатися від того що трапилося напередодні. Подружня зрада глибоко вразила рудоволосу вчительку. Однак сердечні хвилювання у неї були викликані зовсім не докорами сумління та муками совісті, як це могло видатися на перший погляд. Навпаки, питання моралі вже чомусь не надто турбували, ще нещодавно таку вірну й добропорядну дружину. Вони якось тихо принишкнули у віддалених закапелках її душі, де тепер правили бал спогади про те шалене безумство що сталося з нею кілька годин тому. Романові погляд, мова, дотики заполонили всі помисли Юлечки. Вона знову й знову, подумки, поверталася у ті солодкі миттєвості коли він ніжно пригортав її до себе, палко цілував і пристрасно кохав. І від цих гріховних споминів бентежний щем розливався гарячими хвилями по всьому тілу очманілої жінки.