8

Роман прокинувся в липкому поту. Такі яскраві барвисті сни вже давно не снилися йому. Все було настільки реально, що навіть і не вірилося що він тут. У звичайній, однокімнатній квартирці. Затхлій, давно не прибраній, порожній і самотній. Але начебто і залишилися, і смердючий запах невідомої корчми, і виснажлива багатоденна втома, і величезний тягар обладунків на тілі, і моторошне відчуття – очікування. А ще…

Чоловік вибрався з ліжка, підійшов до вікна, відкрив квартирку і занурився в потоки прохолодного повітря. Його освіжило, але спогади залишилися. І найгірше з’явилися нові. Він чомусь почав згадувати Лисичку. Його дивну пасажирку. Милу вчительку, яку чоловік недавно поцілував. Поцілував пристрасно і з насолодою. Чому? Так хрін його знає. Ось так вийшло. Ось захотілося. Ось за-за-за-хотілося. І немає відповідей. Просто чи то звичайна тваринна пристрасть, чи то – веління долі. А може побачене сновидіння спонукало таке його бажання.

І знову потягнулися звичайні одноманітні будні. Робота з нескінченної сірою стрічкою дороги перед очима, нудні вечори в компанії тиші і самотності, улюблені книги, перечитані вже не один раз. І дивне передчуття того що незабаром має щось трапиться. Щось таке, що матиме відношення і до недавно побаченого сну і до рудоволосої вчительки, і до нього особисто.

Неабияк змордований такими думками водій надзвичайно зрадів, коли йому незабаром знову пощастило потрапити на рейс до міста Лисички. Про привід для зустрічі з практично незнайомою жінкою він не думав. Яка різниця, що він скаже? Головне щоб ще раз побачити її хоч на секундочку, на мить поглянути в очі, відчути смак вуст і трепет тіла. А все інше? Ну, придумає якусь відмовку і всі проблеми.

Але проблеми були і почалися вони з того, що чоловік довгий час не міг додзвонитися до жінки. На всі його спроби телефон механічно бубонів: «Абонент знаходиться поза дією мережі…». Тільки під’їжджаючи до міста, вдалося, нарешті, зв’язатися з вчителькою. Але тут його чекала чергова перешкода. Виявилося у Лисички зараз уроки, і приділити йому хоч трішки часу було практично неможливо.

Тільки неосяжна смуток в голосі Романа змусила Юлію на хвилинку замислитися, а потім вона трошки обнадіяла його тим, що спробує знайти собі заміну хоч на півгодини. Імовірність побачитися була невелика, але вона все-таки була, і це дуже надихнуло чоловіка. Впевненість в тому, що зустріч все ж відбудеться, зростала в серці водія з кожним кілометром дороги, які швидко зникав під колесами його автобуса.

Передчуття чоловіка не підвело. Вже практично під’їхавши до автовокзалу, він отримав СМС від жінки. Повідомлення було небагатослівним: «Звільнилася на годину. Приїжджай. Чекаю». І адреса якоїсь незнайомої квартири. Ошалілий від радості Роман, швидко владнав всі звичайні в таких випадках формальності, передав свій автобус на піклування місцевим механікам і, спіймавши проїжджаюче повз таксі, помчав на зустріч зі своєю Лисичкою.