3

Юлечка буквально шаленіла від роздратування. Жінка не розуміла, як могла так зганьбитися перед цим незнайомим чоловіком. Ось уже вдруге, вона опинилася, в такій незручній ситуації. Та якщо втрату гаманця ще можна було якось «списати» на звичайну жіночу неуважність, то інцидент з розлитою кавою виглядав вже як умисна витівка підступної долі.

Але ж вона нічого подібного навіть припустити не могла. У жінки просто виявилося «вікно» в розкладі занять. Юлечка сподівалася нашвидкуруч відкараскатися від водія маршрутки і трошки відпочити перед наступним уроком. Не вийшло. Більш того тепер вона повинна була якось загладити свою провину перед цим шофером.

Добре, що хоч вдома нікого не було. Чоловік на роботі, діти в школі, а у неї практично ціла годину вільного часу, що б впорається з цією проблемою. Те, що вона приведе до квартири абсолютно незнайомого чоловіка, Юльку ніскільки не бентежило. Вона, чомусь довіряла цій людині. Погляд у нього був настільки щирий і доброзичливий, що у жінки і на миті не виникло сумніву в своїй безпеці.

Увійшовши в квартиру, Юлька нетерпляче мовила своєму супутнику:

– Роздягайтесь.

Незнайомець нерішуче зам’явся в коридорі. Жінка невдоволено глянула на нього, і подив за якусь мить змінився на розуміння. Юлька здогадалася про причини збентеження водія. Прослизнувши в спальню, вона швидко повернулася з халатом свого чоловіка в руках. Простягнувши його шоферу, жінка кивнула в бік ванної і запропонувала:

– Переодягнутися можете там.

Водій мовчки кивнув головою на знак згоди і зник за дверима ванної кімнати. Юлька підготувала пральну машинку-автомат і поставила чайник на каву. Коли незнайомець вийшов з ванної, вона стояла в очікуванні посеред коридору. Прийнявши від нього забруднений одяг, жінка закинула його в пральку і запросила чоловіка на кухню.

Сівши за столик, вони секунду-дві ніяково мовчали, поки шофер соковитим баритоном запропонував:

– Давай познайомимося.

– Юлія, – коротко промовила жінка.

– Роман, – відрекомендувався чоловік і посміхнувся.

Юлечка посміхнулася йому у відповідь, раптово відчувши, як поганий настрій потихеньку починає покидати її. Вони трошки посиділи. Попили кави. Порозмовляли на всякі буденні теми. Вже через кілька хвилин цієї невимушений бесіди жінка зловила себе на думці, що їй дуже приємний цей малознайомий чоловік. Від нього віяло спокоєм і впевненістю справжнього чоловіка. Погляд Романа заворожував. В бездоганно-карі очі хотілося зануритися з головою, забувши про всі свої негаразди і біди. М’яка, тиха мова розслабляла, плекала надіями про те, що все буде в порядку і нічого поганого з нею не трапиться.

Це була немов мара, від якої вона не могла позбутися до самого прощання з Романом. Пральна машинка і гаряча праска швидко впоралася з поставленим завданням, і вже через півгодини водій маршрутки був готовий, повернеться до своїх робочих обов’язків. Біля вхідних дверей чоловік на мить зупинився, а потім, схопивши голову жінки своїми сильними руками, рішуче притягнув до себе і жадібно вп’явся в вуста Юлечки своїми губами.

Все це було так несподівано, що спершу очманіла жінка навіть і не намагалася чинити опір небаченому нахабству Романа. А прийшовши до тями на свій великий подив вже і… не захотіла. Обійми у чоловіка виявилися міцні і в той же час на диво ніжні. Губи м’які, гарячі з незнайомим досі присмаком п’янили не гірше келиха її улюбленого амарето. Поцілунок шофера був чомусь трошки невмілий, але в той же час такий щирий і жаркий, що у Юльки голова закрутилася від нього. Під його владним впливом вона на мить забула про все на світі, сповна віддавшись жагучій пристрасті, що нахлинула на вчительку казна-звідки.