Словник

Ар’єргард – частина війська, яка під час походу йде позаду головних сил.

Аконіт – рід багаторічних трав'янистих рослин родини жовтецевих. Майже всі рослини цього роду містять отруйний алкалоїд — аконітин. Використовувався в народній медицині.

Борець (трава) – або тоя, тоядь, вовкобой, вовкобойник, чорне зілля, отрутник – теж, що Аконіт.

Бекет –козацький спостережний пункт у вигляді дерев'яних вишок, прикордонний пост, роз’їзд. Бекети виставлялись вподовж південних кордонів козацьких володінь.

Горо́д – поселення, мешканці якого зайняті не лише одним сільським господарством. Може мати архітектурні і інженерні споруди

Десятина – старовинна міра земельної площі 2400 кв. сажнів, що становило 10 925 м², тобто 1,0925 га.

Драгоман – же ж саме, що товмач – військовий перекладач.

Загре́би – коржі, назва яких походить від того, що їх клали в напалену піч і загрібали попелом і гарячим вугіллям.

На́ви – невидимі душі предків.

Обері́г (амулет, талісман) – магічний предмет, що призначений захищати свого власника. Також вважається, що він може принести удачу, попередити про небезпеку, поліпшити стан здоров'я.

Кмітува́ти – слідкувати, спостерігати, помічати, пильнувати, доглядати.

Клус — це спосіб пересування чотириногих тварин, при якому почергово відштовхуються від поверхні землі «перша» та «друга» діагональ кінцівок. Швидкий алюр, середній між галопом і кроком.

Михайлик – дерев’яний черпачок

Моги́ла – ( Курга́н) – різновид поховальних пам'ятників, у формі земляного насипу над поховальною ямою; ізольоване округле підвищення, розташоване на рівнині з різко вираженою підошовною лінією, має штучне походження.

Ника́ти – рухатися без видимої мети, тинятися.

Нукер – воїн особистої охорони воєначальника.

Осад – великий двір, садиба.

Посполи́тий – звичайний, належний до міщан або до селянства, згодом, у другій половині XVII—XVIII ст., — належний до селян.

Пала́нка — адміністративно-територіальна одиниця Вольносте Війська Запорозького і місце де мешкав полковник з полковницькою старшиною. Кожна паланка мала свій укріплений замок, який називали — паланок.

Питний мед – (мед, медовий напій, хмільний мед, медівка, медовиця, медуха, медовуха – алкогольний напій, виготовлений шляхом ферментації з бджолиного меду.

Провізія – харчові продукти, їстівні припаси; провіант, продовольство.

Реду́т (радут) опорний пункт, приміщення козацького бекету,сховище, фортифікаційне укріплення призначене для кругової оборони.

Сита́ (сити́ця) – мед, розведений водою, або медовий відвар на воді.

Спижевий – бронзовый

Стябло – піднос (як правило, дерев’яний), дерев’яна миска.

Стояти в дозорі – нести службу з метою охорони, або розвідки.

Сі́ни – темна, безвіконна кімната, прихожа.Нежила частина хати, що з'єднує жиле приміщення з ґанком, рундуком, верандою або ділить будинок, хату на дві половини. В сучасних оселях ці самі функції виконує передпокій.

Тете́ря – страва подібна до кулешу, що готувалася з пшона і заправлялася рідким гречаним або житнім тістом.

Товмач – військовий тлумач, драгоман – перекладач в козаків, який до того ж вів переговори з іноземцями, здійснював розвідку та контррозвідку Січі.

Ухо́дники – люди різних станів – селяни, міщани, бояри і навіть маґнати, які любили пригоди і ризик та ходили у 14—16 століттях на «уходи» в степ на полювання, рибальство, збирання меду.

Фільва́рок — у Польщі, Литві, Україні та Білорусі у 14-19 століттях панський сільськогосподарський хутір, багатогалузеве господарство, орієнтоване на виробництво збіжжя на продаж.

Фігура – своєрідний маяк, світловий телеграф. Запорожці створили оригінальну систему сигналізації. Щойно помітивши ворога, козаки запалювали перший маяк, що стояв на кордоні, за ним спалахував другий, третій… Чорний густий дим та яскравий вогонь попереджали населення про наближення загарбників.

Холопи — назва невільних людей у давній Русі-Україні, вживана поряд з назвою «челядь». Холопами називали чоловіків, а жінок — рабами. Холопи – населення, що перебувало у повній власності князя, пана.

Чвал — тритактний спосіб пересування чотириногих тварин, коли першою відштовхується задня нога «першої» діагоналі, потім майже одночасно задня та передня нога «другої» діагоналі, далі передня нога «першої» діагоналі, після якої наступає фаза зависання. Далі все повторюється спочатку.