БОНУСИ

СМИЧІЛЬ

Смичілем називають змія-дракона, змія-василіска. Кажуть, що якщо змію ніхто не бачив шість років, вона перетворюється на шестиголового смичіля, а якщо сім, то на на золотого велетенського полоза. Вірять, що змій цей є уособленням древнього напівзабутого Велеса. Смичіль може виконати бажання, може вберегти (згадайте хоч Змієві вали), а може й знищити...

ВЕЛЕС

Велес чи то Волос - другий по силі бог в слов'янському пантеоні, суперник Перуна. Бог Наву, "нижнього світу", покровитель пасовиськ і худоби. Велес асоціюється з багатством та золотом. Одним з уособлень Велеса є Змій-Дракон. Небесний же символ Велеса - Плеяди.

У Києві ідол Перуна стояв на горі, а ідол Велеса "під горою", на Подолі, де зазвичай жили купці й ремісники. Під час хрещення Русі 988 року ідол був повалений: "А Волоса ідола… веле в Почайну річку воврещи"..

За деякими переказами Змій жив між Подолом та Дорогожичами, у Кирилівських та Смородинових печерах. Це між Кирилівською церквою та Бабиним Яром, проклятим місцем на тілі міста...

ШКАРАПЕЯ

У цариці змій багато імен: Шкарапея, Шкарупея, Скарапея, навіть Прасковея. 

Ця величезна біла змія, увінчана короною, традиційно мала жити на окіяні, на острові Буяні, але, мабуть, любила подорожувати, бо зустрічали її у лісі, у полі, у стозі, на лузі, де владарювала вона усіма гадами: піщаними, підкамінними, підколодними.

А ще ходили чутки, що у Шкарапеї були сестри: Марина, Катерина, Марія і Наталія (бг-г).

Але ж люди не можуть, щоб усе по-людськи, тому придумали: якщо з'їсти м'ясо Шкарупеї, почнеш розуміти розмову трави з травою і вогня з вогнем. І не питайте мене, кому першому спала на думку ідея підсмажити білу змію з короною. 

Але й це ще не все. Від лихоманки вважалося корисним носити зміїіну шкуру чи намисто зі зміїних голів. Зміїну ж голову чіпляли до натільного хреста чи зашивали в ладанки на щастя. Бідна, бідна Шкарупея і її підопічні.

Заклинали іменем цариці від зміїних укусів, полювали за Шкарапеєю, щоб відібрати траву “лом”, що відкриває найважчі залізні замки, вислідковували, аби знайти таємничий скарб, який вона охороняє. Вірили, що змії туляться до місць, де можна здобути золото чи цінне каміння.  

Тож, на наш жаль та на зміїне щастя, Шкарупею вже давно ніхто не бачив. Але й досі її імені боїться сам золотий змій, смичіль.

ВАСИЛІСК

Хто ж такий василіск? А ніхто не знає. Про це легендарне чудовисько розповідають геть по-різному.

В Біблії василіск і аспид - отруйні змії. Якось банально, правда?

В стародавній Греції василіском, тобто "маленьким царем", називали химеру, змія-чудовиська. З'явився він з крові вбитої Медузи Горгони, тому й міг вбивати поглядом, а ще мав отруйне дихання. Його навіть убити було важко. За однією з легенд, якийсь лицар вдарив василіска списом, а отрута потекла по зброї вгору й отруїла лицаря.

Але в надсильного змія є природні вороги - звірятко ласка, а ще звичайний півень, який міг вбити почвару кукуріканням.

В Середньовіччя ж Василіска з якогось дива стали уявляти то півнем зі зміїним хвостом, то змієм з крилами і півнячим дзьобом. Найкрутіший, по-моєму, варіант лужичан: півень із крилами дракона, кігтями тигра, хвостом ящірки, дзьобом орла та зеленими очима, на голові якого знаходиться червона корона, а по всьому тілу — чорна луска.

Якщо вірити літописам, люди зустрічали василісків аж до 16 століття. Куди вони поділися потім - невідомо. Може, вимерли, як мамонти? Чи занадто багато скла й дзеркал розвелося, і василіски не змогли вижити у світі високих технологій? А може, просто стали краще ховатися.

СКАРБИ МАЗЕПИ

Іван Мазепа був одним з найбагатших людей свого часу. В нього позичав гроші сам шведський король!