11. Ласкавими словами – гадюк чарують.

Змагання. Володимир був справжнім гравцем. Жінка за жінкою як фортеці, не витримуючи тривалої осади були взяти, на флагшток кожної вежі він з гордістю раз за разом водружав свій непереможний стяг, та йшов воювати далі. Не було такої твердині що б не піддалась його тихим, тривалим знакам уваги. Він був дуже терплячий. Як гросмейстер,  міг вести декілька партій одночасно. Паралельно проходили любовні баталії з жінками різного віку та розміру. Хоч більше він полюбляв худеньких та обов’язково яскравеньких. Шах і мат.

Тактика була простою та геніальною. Увага – це велика та непереможна зброя. Кожній людині – безсумнівно егоїстичної істоти, приємно що нею зацікавлені, піклуються, пишаються, хочуть знати особисту думку. На справді, багато не треба щоб перемогти жінку. Десь, зосередження на захопленнях, десь, невеличка репліка про то яка вона цікава. І навіть якщо с початку жінка його не помічала, то через деякій час нескінченного зацікавлення її особою вона безперечно звикала до такої уваги, починаючи себе вважати особливою, таким чином втішаючи свої жіночі амбіції. Можливо сказати він давав нагоду кожній, підняти  упевненість в своїй жіночності. Де дякую по закінченню стратегічною  операції? Не вдячні, вони ніколи не були задоволені, усе скінчалось однаково - його ненавиділи, а деякі нестримні та істеричні особи навіть кидали прокльони. Стерти та забути. Баба з возу – кобилі легше! Але то було по закінченню, а поки йшла операція по звабленню - після довгих залицянь, він планово зникав на деякий час. Що ж відбувалося? Закономірне. Нібито з клонованим мозком, усі жіночки- впевнені та невпевнені у собі, починали нервувати усвідомлюючи що трон може перейти до іншої. Де подівся шанувальник?! Вони запитували себе, чому немає більше зацікавленості. Що вони зробили не так?! А так душевно було, по домашньому. Все це підіймало залицяльника як і планувалося на вищий рівень, тепер він був не просто помітним а іноді й головним. Далі вже було занадто просто, а тому й не цікаво. Хазяїн ситуації, він ще бавився трошки тримаючи дівок на короткому поводу, втім це так, нести тяжко – кинути жалко.

      Він був хорошою людиною, хоч може здатися що це не так. Просто шукав ту єдину. Так довго шукав, та так невдало - що заблукав. А що ви хотіли? Коли тобі раз за разом трапляється міраж, зраджує, не дає втамувати спрагу, коли жінки з часом починають ставати однаковими - то й алгоритм дій без кінця повторюється. По іншому й не могло бути. Однак, він залишався невиправним романтиком, та вірив, тому кожного разу коли йому по справжньому подобалась людина першім їй на зустріч виходив добрий та справжній він. Але той Він був дуже пужливим і як відчував якійсь підступ одразу ховався за спину свого захисника та друга Гравця. Так очікування на справжні почуття непомітно для нього перетворились на: «вбити гідру» будь яких проявів тих почуттів.

Час йшов, граючись він і не помітив як досяг того напружуючого віку коли далі вже нема куди тягнути - треба заводити родину, сорок років життя пройдено.

Він бачив багато жінок, знав які вони бувають нестерпні, егоїстичні як можуть зробити боляче, тому не квапився обираючи. Нарешті вибір пав на Наталю - вона була ще молода та перспективна в плані продовження роду, чесна, чутлива, наївна, доброї вдачі. Та головне, відносини з нею нагадували спогади з щасливого, безтурботного дитинства де його щиро любили та пестили без усіляких умов, нічого не чекаючи у відповідь.

Дівчина не виявилась вилученням та піддалась на його чари. Все йшло по плану,  поки він не зробив дурної помилки, потрапивши в пастку точнісінько таку ж як сам робив іншім. Подруга Наталі аж зі шкіри лізла так хотіла звернути на себе його увагу. Поглинаючі погляди, випадкові торкання, максимальне наближення, примітивні хитрощі «Ой, мені так холодно можна погрітися?», дурні компліменти «Ти супермен!» – приємно, чого б ні. Він грався з нею тому що це приносило задоволення, втішало амбіції. Не думав що ризиковано, все ж робив чистенько- не придратися. Але це тільки йому так здавалось. Раптом двері зачинились самісінько перед його носом. Гейм овер, гравця вбито. Єу, мадам! Це так не робиться!