Лети мій метелику! Лети

Приїзд кузини

    Зібравшись з думками на наступний ранок планувала піти записатись, але, як на зло, крапав дощ. Я була розчарована що не тільки мама проти моїх мрій, але й погода. Тому з кислою міною рушила на сніданок. 

     Запланувала собі важливе діло, а природа проти мене. Послала в місто дощ  і тішиться що я засмучена. Це суцільна несправедливість! Схоже коли я хотітиму щось зробити аби мрія здійснилась, то обставини проти мене. 

    То одного разу захотіла завести нових друзів з паралельного класу, натомість перед компанією дітей впала в багнюку. Та ще в додачу робили мої селфі й викладали з репостом:,, Ашники вже вкотре падають в багно''. Після цього я видалилась з усіх соцмереж, бо не збиралася отримувати віртуальне приниження особистості.

    Або як хотіла встигнути в кіно, то як зайшла по каву з собою, якась офіціантка несучи чиєсь замовлення спіткнулась і усе впало на мене. Через це мусила повертатись додому, але був малий плюс в цій історії це безоплатна кава. Хоча б напилась капучино. На сеанс я спізнилась, подруги відмовились зі мною спілкуватись, бо я весь час запізнююсь, а також приїхала жахлива кузина яка марнує мені життя.

    Вона мені то тарганів під подушку покладе, або мертву мишу до капців засуне, або розмалює мене в пірата вві сні, або... або... Простіше кажучи цих або багатенько що може зробити кузина і сьогодні цей день. 

    І ось вона приїхала. На щастя я заховала все що вона може змарнувати.

    Спустившись сходами, побачила як Сюзан змінилася. Ми з нею не бачилися десь два роки і я не могла повірити в те що побачила. На порозі дому перетнулась поглядом з дівчиною що стояла там. Вона виглядала досить привабливо. Сюзан була струнка як очеретянка. Очі як два зелених смарагди в яких можна потонути. Ніжна шкіра що виглядала як з журналів про голлівудських моделей. Волосся довге, чорне, шовкове яке заплетене у тисячу та одну кіску. Найбільше мене здивувало те що вона мені сказала:

    - Ну привіт, люба кузино. Як же давно ми не бачились. Ходи сюди давай за стільки часу обіймемося. Як-не-як родичі. Хоч далекі, але родичі.

    Від несподіванки в мене забракло слів. Ну гаразд... Подобрішала трохи, але це нічого не значить. Цікаво як сильно вона мені накапостить.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше