епілог

Пісок виявився не білим. Чорний, вулканічний, як Леслі дізналася з мережі, з перламутровими вкрапленнями розбитих хвилями мушель.

А іще це було ніяке не море, це був справжнісінький океан. Затока, котра мов відгризла шматок від острова, чи не острова, Леслі була не впевнена. В екзотичних країнах вона не дуже розбиралася, а лізти в мережу щоб розібратися їй було ліньки. Бо тут було все з тієї фантазії, ну, якщо не враховувати колір піску. Хвилі шелестіли, іноді перекликаючись з недовгим дощем, котрий барабанив по великих листах місцевих рослин, а іноді дістаючи ледь не до будиночка. Будиночок, до речі, дивний. Надто легкий на вигляд, зовсім маленький. З бамбуковими стінами і стріхою складеною з якихось рослин. Можливо в сезон дощів, якщо такий тут є, його змиває в океан і доводиться зводити новий.

Чайок чомусь не було. А серед буйної рослинності кричало щось більш екзотичне, а одного разу Леслі здалося, що вона побачила великого синього папугу.

Зате був чоловік. З розумними очима. Котрий вмів смішити і зводити з розуму. Лесі здавалося, що він надто легко відноситься до життя, попри все, що з ним сталося. Відкрита посмішка. Впевнені рухи. І тіло, котре не можна було показувати Янці, любительці прекрасного. Бо вона негайно почне організовувати весілля. А відмовиться Леслі, сама заміж піде. І нікуди він не подінеться. Від Янки ще жоден чоловік не втікав.

Леслі хихикнула, поправила великий солом’яний капелюх, котрий час від часу намагався зірвати вітер, дочекалася поки чергова хвиля дістане до ніг і пішла до Крістофа. Він з блаженним виглядом сидів на порозі і щось строчив, тикаючи стилусом в невідомий прибор зі срашного рівня захистом. Чоловіка треба було обійняти, пригорнутися до нього і тоді він посміхнеться, як людина, у котрої є в кармані цілий світ і їй просто нічого більше хотіти.

Можна пробігтися пальцями по голій спині, повторити контури справді великого і примітного татуювання. Невідомий науці звір з купою лап і очей по всьому тілу. З того звіра проростали колючі гілки і гострі крила ластівок. В пащі у звіра були гострі ікла, але він все одно посміхався, задля цього й повернув на глядачів свою страшну рогату голову. Чорну голову з блакитними очима, а та чорнота перетікала по довгому тілу в синій, а до кінчика хвоста з синього до червоного. І це татуювання точно щось означало А Леслі не наважувалася спитати що.

— Крістоф.

— У? — відізвався чоловік і відклав свою писанину.

— Що означає твоє татуювання?

— А… — вільні руки одразу схопили жінку, мабуть, щоб не втекла, трохи колюче підборіддя притулилося до плеча, а в голосі з’явилася до біса сексуальна хрипота. — «Мої страхи завжди за моєю спиною, але я їх бачу», — явно процитував він.

— Багато страхів, — оцінила Леслі.

— Декілька очей я вже замалював. А є такі, котрі не зафарбую ніколи.

— На пісню схоже, — здивувалася. І в голові промайнув невиразний спогад. Мов вона про щось важливе забула і тепер майже згадала.

Але ж поряд мрія, котру незрозумілі спогади бояться. Не витримують вони з Крістофом конкуренції. Особливо якщо він цілує в плече, веде підборіддям до шиї, шепоче разом зі своєю хрипотою прямо в вухо:

— Леслі, хочеш ми тут навіки поселимся?

І вона розуміє, що дуже-дуже хоче. І їй все одно в цю мить, що це неможливо.

***

А на закладку Леслі натрапила випадково. На той момент вона встигла повернутися додому і на роботу, та й в цілому стільки всього пережила, що не одразу згадала про аеропорт, публічну здачу аналізу сечі і фронтмена групи «Друга спроба». І вона майже видалила ту закладку. Яке їй діло до якогось стороннього чоловіка, коли у самої зараз в коханцях ходить таке, що або головою об стіну бийся, або радісно скачи і хвалися подругам, щоб із заздрості волосся собі повиривали? Але чомусь зупинилася, задала пошук, прочитала дивну історію про хлопця, котрий відсидів за бійку зі смертельним випадком, в якій приймав участь в якості ледь не глядача і фактично строк отримав за свої подвиги ще до повноліття. Суперечок через це була така купа, що аж страшно. А суддя, котрий його відправив трохи остудити голову в тихому місці (це були слова судді), через три роки взагалі зі свистом вилетів з роботи за расизм і нетерпимість. Кріс на той час давно вийшов на волю і його той скандал майже не торкнувся, хоча йому виплатили якусь компенсацію незрозуміло за що, а ось інші справи судді переглядали довго.

Далі чи був, чи не був факт шантажу, котрий допоміг йому потрапити в списки одного з кращих музичних лейблів, і гучний заліт в кінець першої десятки хіт-параду «Рок-альтернатива» з першим же кліпом. А це була лише друга записана пісня. Лаялися з цього приводу теж довго, багато хто стверджував, що кліп той успіх і зробив, а зовсім не музика. Леслі кліп подивилася, виявився дійсно цікавим, прямо тобі класика про поганого хлопця, котрий лаючись, б’ючи пики начальству і проклинаючи ледь не все людство, те людство бере і рятує ціною свого життя. І знято те було дуже гарно.

Потім, можливо на зло ворогам, гурт взагалі два роки не вилазив з тієї десятки. А потім взяв і загадково зник, майже на рік, щоб з’явитися, коли вже ніхто не чекав, і на цей раз опинитися на третьому місці в тому проклятому чарті. Причому саме Кріс повернувся в такому стані і мав такий «чудовий» вигляд, що тільки лінивий не запідозрив, що він ледь не загнувся і рік витратив на реабілітацію наслідків. Причини, звісно, ніхто не знав, але що окрім розширюючих свідомість препаратів там могло бути?

Ось так воно далі й пішло. Кріс, а іноді й весь гурт, періодично зникав, а потім з’являвся і рвав різні списки найкращої музики на шматки і клаптики. І виходить Леслі про них не знала лише тому, що то був взагалі не її стиль.

А потім дівчина відкрила фоточки і з першої ж на неї подивилося щось таке невловимо знайоме, що вона довго намагалася зрозуміти, що саме. А зрозуміла, коли долистала до оголеного торсу, точніше широкої чоловічої спини зі звіром з безліччю очей натиканих де попало.