розділ 14

Ранок Леслі знову почався з новин. І знову, наче всесвіт на щось натякав, з фронтмена альтернативного гурта «Друга спроба». Новини було аж дві підряд. В першій дівчина, вся обсипана блискітками і вдягнута в три фігових листочка, котрі майже нічого не прикривали, життєрадісно розповідала про номінантів на якусь премію. Вона вимахувала руками, наче намагалася злетіти. Перечислила щось зовсім незнайоме, як по назвах-іменах музикантів-співаків-гуртів, так і по стилях того, що вони грали і співали. Леслі аж здивувалася різноманіттю музики.

А потім з-за спини дівчини виплив надпис «Тема», а слідом за ним портрет знайомого фронтмена, а над ним замайоріло «В світі чуток!».

— Говорять, — таємниче прошепотіла дівчина і її фігові листочки стали проростати павутиною пагонів, сплітаючись у сукню. — Говорять, що в індустрію наш улюблений Кріс проліз нечесним способом. Він когось шантажував. Чи голову продюсійної групи, чи власника звукозапису. Говорять. Але кому на те не начхати, коли людина дійсно талановита і вкотре витягнула свій гурт в десятку топу по переглядах і прослуховуванню нової пісні? Якщо справи так же будуть іти ще три дні, «Переліт далі» догребе мінімум до третьої сходинки і протримається там від кількох днів, до кількох неділь. Витіснити «Скло» з першого місця шансів звісно нема ні в кого мінімум до кінця місяця, а ось з «Торкнись. Розбуди» по прогнозах буде запеклий бій за другу сходинку. Чекаємо!

— Угу, — пробурмотіла Леслі, намагаючись розібратися в записах, котрі зробила перед сном. Складалося враження, що вона була в невадекваті, коли це все записувала. — Дуже чекаю, прямо не можу дочекатись. Краще б портрет поряд з собою залишила, — і веліла: — Наступний!

Екран блимнув і видав іще одну новину про того самого фронтмена, причому над головою жіночки, котра розвалилася в плетеному кріслі з котом на колінах, дуже не вистачало надпису «Генератор божевільних чуток».

— Бачу… — шепотіла вона і ворушила пальцями над головою білого кота. Кіт у відповідь незадоволено поводив хвостом. Туди-сюди. — Чую…

— Це точно новини? — встигла здивуватися Леслі і розумний екран її порадував підписом «Новини потойбіччя і майбутнього». — І таке є? — здивувалася Леслі.

— Не знаю, чому мою любу глядачку так цікавить саме цей чоловік, але їй не завадить знати — він брехун! — припечатала жіночка і в кутку екрана з’явився черговий портрет фронтмена. — Він не те, чим здається. Він щось шукає, чогось боїться і всіх обманює. Дуже неспокійна людина, хоча й добра.

— Прямо тобі ангел небесний, — пробурмотіла Леслі, передражнюючи жіночку, і відклала свої записи, розчарувавшись в спробах в них розібратися. — Бардак — наше все, — пробурмотіла і веліла: — Наступне!

Бо красунчика-фронтмена їй на сьогодні вистачить. Взагалі красунчиків забагато. Кірт сказав, що він теж красунчик.

— Тягне їх до мене, рокова я жінка, — пробурмотіла Леслі, намагаючись зрозуміти що ж це таке демонструє черговий невідомий канал.

— Грибники! — так несподівано закричав хтось невідомий, що Леслі підскочила і зрозуміла, що ось це дивне на екрані, то всього лише шматок гриба, котрий навіщось заповнив собою увесь доступний йому простір: — Запам’ятайте! Бачите таке, не чіпайте! Вже три отруєння за два дні!

— Та ні за що на світі, — пообіцяла Леслі і веліла: — Виключай.

В голові шуміло, бо вона не виспалась. Пошуки невідомо чого про ями зі сміттям нічого так і не дали і то була марна витрата часу і зусиль. Настрій це не покращило. А тут іще грибами лякають. Краще б і третя новина була про фронтмена. Може він там змію в якомусь притулку для тварин взяв, а вона і не знає.

Позіхнувши і пошукавши очима в кімнаті невідомо що, Леслі помотала головою, навіщось витягнула останню переписку, посміхнулася і написала:

«Доброго ранку.»

«Вітаю?» — тут же відізвався Кірт. Мабуть теж не виспався.

«Як справи?» — навіщось продовжила розмову Леслі.

«Весело.»

«Да?»

«Один хлопець знайшов цікавеньке. Думаю, що тепер з ним робити.»

«О!» — Леслі запідозрила, що цікавеньке стосується їх спільної справи. — «Почекай мене!»

«Хоч все життя.»

«Бовдур.»

«Лялечка… з секс-шопу.»

«А якщо я ображусь?» — щиро зацікавилась Леслі.

«Я вмію переконувати.»

«В чому, що я лялечка з секс-шопу?»

«Ну, якщо мені дати час і буде натхнення…»

«Ось візьму і не піду з тобою на побачення.»

«Підеш. Бо тобі цікаво який я насправді.»

— У-у-у-у-у… — пораділа життю Леслі.

Дійсно було цікаво. А іще він їй зараз потрібен. Щоб все-таки знайти зниклого хлопчика.

— Янка як дізнається, дуже здивується, — признала очевидне Леслі. І відчувала вона себе дівчинкою-підлітком. З тих, котрі в кожному придурку бачать красеня і чудововго хлопця, котрого просто розчаклувати треба. На диво, відчуття було приємне.