Такий дух

Шостий рік правління Леоніда виявився найбільш складним. Процес повоєнної відбудови країни фактично зупинився, адже після встановлення шаманізму, західні підприємства неохоче йшли на український ринок. Місцевий бізнес, придушений ще під час війни, ніяк не міг встати на ноги, адже зірки все ще наказували Зореславу Гетьману підвищувати податки, а місцеві державні жреці, продовжуючи споконвічні традиції української держави, воліли кожен рух українського підприємця супроводжувати добровільно-примусовими пожертвами, в ім’я духів України. Після відкриття кордонів Україну покинуло ще кілька мільйонів людей – хто для психологічного відновлення після війни, хто для возз’єднання з родинами, а хто й на знак протесту проти встановлення в країні шаманізму (що й казати – зрадники!). Звісно, цей відтік населення також не міг сприяти економічному зросту, тому почали подейкувати, що кордони знову можуть закрити, якщо на це буде воля духів. В додачу, літо шостого року ери Леоніда видалося феноменально спекотним, що призвело до фатальних наслідків для українського сільського господарства. Врожаї, через спеку, були рекордно низькими, що зрештою призвело до, спочатку поодиноких, а згодом, все більш частих випадків голодних смертей в країні. На щастя, мудрий Шаман України, Леонід, знав, як заспокоїти духів дощу та врожаю, щоб повернути українцям їжу. Це було в черговий День Незалежності. На київському Майдані, під Монументом Незалежності спорудили жертовник, що представляв собою дерев’яну піраміду метрів зо три у висоту. На вершині піраміди був невеликий подіум, куди можна було піднятися, наче по сходах.

Опівдні на Майдані зібрався натовп, в спеціально виділених зонах, з важливим виглядом стояли державні мольфари, а на вершину піраміди піднявся Леонід і голосно промовив в мікрофон:

- Слухайте, нещасні! Наді мною, на цій прекрасній стелі, здіймає крила в небо Берегиня України. Це стародавній український дух, який був спеціально встановлений мною, як Леонідом другим, на десяту річницю незалежності України. Сьогодні Берегиня України бажає, щоб ми не словами, але ділом довели їй свою відданість та покірність. Не пустими обіцянками, а живою кров’ю довели своє право називатися українцями. І сьогодні це станеться. Я хочу запросити на цей жертовник шість героїчних незайманих дівчат, які добровільно погодилися віддати свої життя за нашу країну!

Леонід почав співати ритуальну пісню і кілька озброєних охоронців вивели на жертовник шість юних дівчат у білосніжних сорочках, які йшли ланцюжком одна за одною, зв’язані по кистям однією довгою мотузкою. З іншої сторони до Леоніда підійшов прислужник з великою червоною подушкою в руках, на якій лежав довгий ніж, схожий на мачете. Зв’язані дівчата стали в ряд перед Леонідом, а той поступово завершив співати, взяв правою рукою величезного ножа, підняв погляд вгору, на фігуру Берегині, і знову почав голосно говорити в мікрофон:

-  О, Берегине України, наймудріша з наймудріших, послухай нас! Заклинаю тебе усіма українськими духами – зжалься над нами, нещасними! Накажи духам дощу окропити родючу українську землю дощем, щоб вона прородила й не дала українцям вмирати від голоду! Нема на кого покладатися, немає у нас іншої надії, ніж ти, о Берегине! Заклинаю, заклинаю тебе я – твій жрець, шаман Леонід. Прийми в дар родючу та незайману кров народу українського, що тобі ми даємо!

Шаман Леонід підійшов до дівчини, що стояла крайньою по праву сторону від нього та, широко замахнувшись, крепким ударом встромив їй в живота довжелезний ніж. Біла сорочка дівчнини миттєво почервоніла. На Майдані серед натовпу запала гробова тиша, що порушувалася лише поодинокими короткими жіночими криками. Дівчата, прив’язані до нещасної заколотої ніби спробували відсахнутися, з жахом дивлячись на те, що сталося, але охоронці делікатно притримали кількох з них, не даючи змінити свого місцеположення. Вмираюча дівчина вчепилася руками в плечі Леоніда, який продовжував заклинати Берегиню, і наче намагалася щось сказати, але з її вуст лунав лише тихий хрип і зрештою, почала йти кров. Не перериваючи заклинання, Леонід одним сильним рухом вийняв ножа з живота дівчини і вона обессилено впала. Падаючи, вона підтягнула до себе дівчину, що була прив’язана до неї найближче. Перелякана друга дівчина мало не впала на труп першої, але її підхопив Леонід й миттєво встромив їй в живіт ножа.

Через якісь десять хвилин Леонід завершив заклинати Берегиню. Перед його ногами лежало шість трупів молодих, незайманих дівчат. Їхня кров стікала по сходинках піраміди прямо під стелу з Берегинею на версі.

- Слухайте, українці! – знову промовив в мікрофон Леонід, здіймаючи, червоні від дівочої крові руки – Берегиня України і всі українські духи чують мене! Вони наказуть вам повторювати цей ритуал в кожному місті, кожному регіоні, кожному куточку нашої країни! Вода за кров! Життя за смерть! Старість ціною юності. Так робіть! – завершив він та швидко зійшов з піраміди. За ним зійшли його слуги та охоронці. До піраміди підійшло кілька мольфарів з факелами й підпалили піраміду з шістьма трупами. Дерев’яна конструкція рясно горіла до опівночі, від попелу білосніжна стела незалежності швидко почорніла, а дим жертовника досягав невеликої фігури Берегині на самому версі монументу.

Цієї ночі над Києвом пройшов рясний дощ, як і прогнозували задовго до цього світові́ метереологічні станції.

...

Після першого публічного жертвоприношення Всеукраїнська Рада Церков виступила з заявою, в якій представники різних гілок усіх аврамічних релігій – Християнства, Іудаїзму та Ісламу – одноголосно засудили цю практику і закликали владу та населення в жодному разі її не повторювати. Втім, їхній голос уже давно не було кому почути. Ще після публікації першого відео на каналі «Шаман Леонід», традиційні церкви України спорожніли. Більшість іудеїв та мусульман на той момент уже виїхали з України (а ті що залишалися виїхали після встановлення в Україні шаманізму), а щодо християн – дивним чином, протягом десятиліть християнство у українців поєднувалось з магічними ритуалами. Типовою ситуацію в кожній родині було, коли зранку люди йшли в церкву (неважливо якої саме гілки християнства), а ввечері – читали гороскопи чи сонники, гадали на картах, ходили до бабок-провидиць, або просто забобонно плювали через ліве плече. Після появи Шамана Леоніда, в цій суміші християнства, язичництва, магізму та забобонів, саме християнство стало слабкою ланкою, що відпала сама собою. Виявилось, що це духи, на чолі з Шаманом Леонідом, вбили Путіна, завершили війну і стали українською владою – кому тепер було потрібно якесь там християнство з їхньою любов’ю до ворогів?